"Це розлучення" - що відбувається між США та Європою і де місце України, пише Politico

Про це пише Politico.

Як і в багатьох стосунках, що руйнуються, за останній рік після повернення Дональда Трампа до Білого дому історія трансатлантичних зв'язків перетворилася на низку сварок, невисловлених напружень і спроб зберігати видимість благополуччя на публіці, - йдеться в публікації.

Але для багатьох європейських урядів, включно з найдавнішими і найлояльнішими союзниками Америки, погроза Трампа запровадити каральні мита проти всіх, хто спробує перешкодити йому захопити Гренландію, стала останньою краплею. Розлучення, вважають вони, тепер неминуче, зазначає видання.

У приватних розмовах приголомшені європейські політики називають прагнення Трампа анексувати суверенну данську територію "божевільним" і "божевільним".

Я думаю, це сприймається як крок, який зайшов занадто далеко, - сказав один європейський дипломат на умовах анонімності. - Європу часто критикували за слабкість щодо Трампа. У цьому є частка правди, але існують червоні лінії.

Високопоставлені європейські чиновники дедалі частіше доходять висновку, що настав час визнати: Америка Трампа більше не є надійним торговельним партнером і тим паче - гарантом безпеки.

Пересидіти - не вихід. Потрібен упорядкований і скоординований перехід до нової реальності, - повідомляє видання з посиланням на одного з представників ЄС.

Якщо в підході США не відбудеться радикальних змін, процес, вочевидь, завершиться кардинальною перебудовою Заходу... Європа спробує захищати себе без американської допомоги, ще не будучи повністю до цього готовою, зазначає автор.

Радники з національної безпеки з 35 країн, за інформацією видання, перебувають у регулярному контакті, часто зустрічаються онлайн і особисто, а також спілкуються через менш формальні текстові повідомлення - вони звикли шукати багатосторонні рішення у світі, де Трамп є значною частиною проблеми.

У публікації оцінюється як високий рівень довіри між європейським країнами та їхніми лідерами.

Лідери, включно з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, а також головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Фінляндії Александером Стуббом та Джорджою Мелоні, регулярно листуються один з одним - часто в одному груповому чаті, - пише видання.

Ці лідери швидко реагують на дії або заяви Трампа.

Цей "неформальний, але активний" формат відомий як Вашингтонська група - за назвою групи європейських лідерів, які відвідали Білий дім разом із президентом України Володимиром Зеленським у серпні минулого року. Протягом року їхній підхід полягав у тому, щоб зберігати спокій і реагувати на конкретні політичні кроки Трампа, не піддаючись на його провокаційні заяви. Такий підхід допоміг просунути мирний процес щодо України: коаліція охочих наблизилася до рамкового плану миру, до якого долучилися і США, включно з американськими гарантіями безпеки для України. Це стало значним досягненням, враховуючи, що раніше Трамп виключав участь американських військових, - пояснює видання.

Криза навколо Гренландії змусила європейців всерйоз замислитися про те, як рухатися далі без Америки поруч.

Коаліція охочих починалася як формат щодо України, - сказав один із дипломатів. - Але вона створила дуже тісні зв'язки між ключовими людьми в столицях. Вони напрацювали довіру і здатність працювати разом. Вони знають одне одного по іменах, їм легко зв'язатися і написати повідомлення.

Цей формат потенційно може стати основою нового безпекового союзу в епоху, коли США більше не підтримують НАТО і європейську безпеку.

У текстових чатах лідерів Вашингтонської групи бере участь і Зеленський, що додає ще одну інтригуючу ідею. Україна - найбільш мілітаризована країна серед учасників, з величезною армією, високорозвиненою індустрією виробництва дронів і унікальним досвідом ведення війни, - підкреслює Politico.

Видання звертає увагу, що з урахуванням військового потенціалу України і сил Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії, сукупна міць коаліції охочих була б колосальною і включала б як ядерні, так і неядерні держави.

Існує широкий консенсус, що розмови про нову архітектуру європейської безпеки потрібно вести терміново, - вважає автор публікації.

Він нагадує, що найближчими днями лідери ЄС зберуться на екстрений саміт, щоб виробити відповідь на погрози Трампа на адресу Гренландії, хоча обговорення, ймовірно, вийде далеко за ці рамки.