Сучукрліт та кіно замість музею: які об’єкти із українського закордонного паспорта фігурують у попкультурі

Український закордонний паспорт зразка 2015 року - не лише символ безвізового перетину кордону, а й символічний путівник усіма регіонами країни. Сторінки документа прикрашають об'єкти культурної спадщини, що символізують різні куточки України. Тут поруч - кримський Херсонес, мури Луцької фортеці, найстаріші церкви Києва та терикони Донбасу. Особливого символізму дизайн документа набув після початку повномасштабної війни в Україні - він нагадує про те, що вся територія нашої держави - від Заходу і до Сходу - є неподільною та українською.

Частина об'єктів із паспорта зараз перебувають під загрозою, і постраждала від широкомасштабного вторгнення РФ. Низка важливих об'єктів-символів актуалізувалися в поп-культурі та мистецьких проєктах - вони присутні у фільмах, сучасних книжках, виставах, музичних кліпах та навіть псевдонімах виконавців.

Соцпортал продовжує досліджувати, як зображуються символи України в сучасному мистецтві та яких нових відтінків набувають.

У першій частині статті ми розповідали про сучасні комікси з козаками та містику Львова, а в цій - поговоримо про пам'ятки Півдня та Сходу України.

Одеський національний театр опери та балету

Одеську оперу, втілену в стилі віденського бароко, вважають однією з найкрасивіших у світі. У 2008 році журнал Forbes включив її до топ-17 найцікавіших пам'яток Східної Європи. Опера фігурує у профільному виданні Buildings for Music, яке вийшло друком у Кембриджі.

Будівлю звели 1887 року під керівництвом архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. Керували роботами місцеві архітектори під керівництвом Олександра Бернардаці. Фасад прикрашають фігури героїв і героїнь давньогрецької міфології, звісно, головне місце надано - музам, покровителькам жанрів.

Наземна частина театру складається з трьох поверхів - ще 5 поверхів технічних приміщень є під землею. Зала має унікальну акустику - навіть шепіт зі сцени чути в будь-якому її кінці. На сцені свого часу виступали всесвітньо відомі зірки, як-то Енріко Карузо, Соломія Крушельницька, Джузеппе Ансельмі. Одеська Опера присутня в кіно, на численних картинах художників, у книжках і на фото.

Як звучить Одеса. Звучання Одеси, а зокрема Опери, в реаліях повномасштабної війни - записав композитор Євген Філатов. Він присвятив Одесі другий епізод свого музичного travel-show "Як звучить Україна". Випуск про нове звучання Одеси з'явився на каналі "УкрЮтюбПроект" у лютому 2023 року.

Мені здавалося, що буде легко намалювати музичний портрет Одеси. Але місто змінилося. Зараз Чорне море в стані війни. І для того, щоб передати це музично, я привіз унікальний музичний інструмент - юфон. Звучить щось посередині з органом і віброфоном. Для того, щоб грати, треба пальці тримати вологими, - розповів тоді композитор і ведучий шоу Євген Філатов.

Фільми - від відомої у світі класики до сучасного призера фестивалів. Картину метра світового кіноавангарду Дзиґи Вертова "Ентузіазм. Симфонія Донбасу", яку зняли 1930 року, вважають шедевральною. Вона посідає 28-ту позицію в списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Стрічка стала першим фільмом, у якому реальні промислові та буденні звуки слугували створенню музичного образу, а не лише ілюстрували візуальний ряд. "Я ніколи не міг уявити, що ці індустріальні звуки можна організувати так, щоб вони здавалися прекрасними. Я вважаю "Ентузіазм" однією з найбільш зворушливих симфоній, які я коли-небудь чув. Містер Дзиґа Вертов - музикант. Професори повинні вчитися у нього, а не сперечатися з ним", - сказав про фільм Чарлі Чаплін.

Сучасна кінострічка "Терикони" Тараса Томенка оповідає про дітей, які живуть на Донбасі в умовах війни з Росією, здобула низку нагород українських та міжнародних фестивалів. 2023 року вона була в шорт-листі претендентів на премію Оскар від України.

Отже, споруди та символи різних куточків України, які присутні в закордонному паспорті, присутні в класиці та продовжують надихати митців, які створюють сучасне мистецтво. Особливого значення набувають ті об'єкти, які символізують території, тимчасово захоплені ворогом, адже в час, коли в Україні триває повномасштабна війна, надважливо пам'ятати, що кожен куточок нашої держави - це частина великої й неподільної України. І кожна культурна пам'ятка - це наше національне надбання.

Фільм про створення вистави. Одеська Опера стає локацією і безпосередньо учасницею документального фільму "Катерина. Мистецтво під обстрілом". У кадрі - процес створення сучасної постановки "Катерини" Олександра Родіна, яка вже стала знаковою. У картині показали кадри з Одеси до повномасштабного вторгнення і потім - Одесу військову, оточену барикадами. Прем'єра "Катерини" відбулася у вересні 2022 року. У ній поєднали символізм, традиції, обряди та містику. Для постановки, що включає подорожі в часі та в якій задіяли понад сотню виконавців, виготовили майже тисячу ексклюзивних костюмів та автентичних музичних інструментів.

Зображення малого Герба Української Народної Республіки (УНР)

Центральною фігурою герба УНР є Тризуб князя Володимира. Герб був одним із трьох офіційних символів держави, поряд із прапором і гімном. Використовувався УНР та урядом УНР у вигнанні.

Стімпанк про Українську Державу. Найбільш оригінальною популяризацією української історії періоду УНР сміливо можна назвати Комікс "Воля", який почав виходити 2017 року. Український стімпанк, який називають то "якісним трешем", то крутою вдумливою популяризацією - наразі має 5 випусків. Зображує альтернативну реальність із впізнаваними персонажами - тут поруч кіборг Максим Кривонос, академік Вернадський, що долає демонів, батько Махна, Симон Петлюра і, звісно, Михайло Грушевський. А от ворогами Української державності виступають закривавлені зомбі з "червоною символікою".

Спецоперація для батька Махна. Історію визвольних змагань на Слобожанщині намагаються досліджувати і в театрі. 2019 року столичний Дикий театр представив виставу "Червоне, чорне і знову червоне" за твором авторів "Піратська бухта". У центрі "ЧЧЧЧ" - цікава та неоднозначна тема Махновщини. Сповідників філософії Гуляйполя показують суперечливими та яскравими персонажами, а зав'язка майже детективна - батькові Махна мають довезти оксамитову скриньку з коштовним вантажем - однак дорогою вона губиться. З цього починається справжнє божевілля з історичними фактами, гумором і символізмом - характерні для вистав "Дикого театру".

Фільми про Петлюру та Крути. Періоду Української революції присвячені нові українські картини. Так, "Таємний щоденник Симона Петлюри" Олеся Янчука охоплює паризький період життя головного отамана військ і лідера Директорії УНР Симона Петлюри. Формат щоденника переносить глядача від життя Петлюри в еміграції - до подій та дійових осіб періоду УНР, коли Україна здобула, але, на жаль, не змогла втримати незалежність. У картині також показують убивство Симона Петлюри від руки Самуїла Шварцбарда.

Історичні діячі періоду УНР і впізнавані київські локації, як-от Софія Київська, також з'являються в картині "Крути 1918" Олексія Шапарева. Зображують історію військових-курсантів, які стали на захист УНР і героїчно загинули під Крутами 29 січня 1918 року. Батальні сцени знімали на Київщині - через те, що, власне, в Крутах розташований меморіал, присвячений трагедії, і він би вказував на тимчасову невідповідність.

Зображення ракетоносія "Зеніт" і фрагмента ДніпроГЕСу в м. Запоріжжя

Дамба Дніпрогесу "засвітилася" як у класиці кіно - фільмі "Одинадцятий" (1927) легендарного Дзиґи Вертова, так і в нещодавніх кіопродуктах - на її тлі знімали кадри серіалу "Козаки. Абсолютно брехлива історія". Нині ці пейзажі нерозривно пов'язані з кадрами Каховської ГЕС, яку влітку 2023 року знищили росіяни. Зв'язок має прямі асоціації - після теракту рф - Дніпро в районі Дніпрогесу суттєво обмілів, також історичні паралелі - за часів Другої Світової дамбу Дніпрогесу знищили радянські війська, що спричинило страшні наслідки для територій - частина була затоплена, частина - катастрофічно обміліла.

GAIA-24 - опера про екологічні катастрофи людства. Трагедія на Каховській ГЕС незабаром знайде своє символічне відображення в сучасній опері композиторів Іллі Разумейка та Романа Григор'єва, що називатиметься GAIA-24 і побачить світ у травні. Образами та символами розповідатиме про екологічні катастрофи, їхній вплив на людину.

Ідея народилася після Каховської катастрофи. Це найбільша екологічна трагедія в Європі з часів Чорнобиля, яка так вплинула на зміну ландшафту. Це місце - гаряча точка, де можна спостерігати боротьбу природи з людиною, - прокоментував для Соцпорталу Ілля Разумейко.

До трагедії 2023 року кадри Каховського водосховища автори опери зняли в попередній своїй роботі - археологічній опері "Чорнобильдорф". У процесі над твором - команда проводила експедиції до індустріальних та постіндустріальних районів - зокрема до Зони відчуження, на берег річки Дніпро, навпроти Енергодара, південну частину Криворізького залізорудного басейну.

Так сталося, що території, зняті в опері, всі стали театром воєнних дій, жертвами російського вторгнення. Палац культури у Вищетарасівці, Нікопольського району, де ми зняли одну з барокових новел, нещодавно був зруйнований ворожою ракетою. Сама ж територія річки Дніпро біля колишнього Каховського водосховища, яку ми теж використовували як ландшафт в опері, - перетворилася на лінію фронту і територію військових дій. Зараз дослідження там неможливі. Але ми продовжуємо працювати з цими краєвидами і темою Каховки в GAIA-24, - розповів композитор.

Зображення териконів і шахтарського копера

У паспорті також присутні символи Донбасу - терикони, утворені з відвальної породи, і шахтарський копер - споруда над стовбуром шахти. Ці символи Донбасу з'являються в поезії Сергія Жадана, белетристиці, художніх творах, зокрема в популярній книжці журналіста, письменника Олександра Михеда "Я змішаю твою кров з вугіллям". Крім того, знакові символи та будівлі Донбасу є в кіно, театрі та сучасному арті.

Вистава-мюзикл про шахтарів. 2021 року на столичній "Сцені 6" показали виставу-мюзикл про шахтарів "Антрацит. День стійкості". Проєкт втілили ГО "Точка дотику", Grand Duke Films Limited та Дикий Театр.

За сюжетом, шахтар-гірник Олексій втрачає близького друга під час аварії в забої. Його мучать докори сумління, відчуває провину. Згодом містична подія переносить Олексія в минуле і дає змогу змінити перебіг подій не лише свого життя, а й української історії. Срежисирували "Антрацит" українець Павло Юров і британка Вікі Торнтон, які спільно працювали над великим проєктом "Дім шахтарства". У виставі використали документальні кадри, зняті в Донецькій області. Приділили увагу проукраїнським страйкам на Донбасі.

Мені цікаво показати глядачам Донбас, якого вони ще не знають - не місце війни - але Донбас спільноти, справжнього людського зв'язку, радості, тепла і надії. І я вважаю, що конкретний досвід живої людини має велику цінність, - сказав тоді Павло Юров.

Терикони в лютому арті. Терикони Донбасу в лютому 2024 року стали темою челенджу в соцмережах #лютийарт від @bavovna.help. Учасники мали поєднати символічне зображення териконів із Карпатами.

Терикони взагалі близькі мені, адже Донеччина - це край, де минуло моє дитинство. І для мене вони - як вершина айсберга того, що видобувається глибоко в землі, - написала Валерія Павленко.

У челенджі також взяли участь художники, роботи яких популярні в мережі, як-от Саша Даниленко.

Отже, споруди й символи різних куточків України, які присутні в закордонному паспорті продовжують надихати митців, які створюють сучасне мистецтво. Особливого значення набувають ті об'єкти, які символізують території, тимчасово захоплені ворогом - адже в час, коли в Україні триває повномасштабна війна - надважливо пам'ятати, що кожен куточок нашої держави - це частина великої й неподільної України. І кожна культурна пам'ятка - це наше національне надбання.