Старіння населення може скоротити світовий забір прісної води на 15-31% до 2050 року

Нове дослідження у Water Resources Research дійшло висновку, що старіння населення - зниження народжуваності та зростання тривалості життя - здатне помітно зменшити майбутній попит на воду. За оцінкою авторів, один тільки демографічний фактор може знизити глобальні обсяги водозабору на 15-31% до 2050 року (залежно від сценарію розвитку світу).

Автори зазначають, що більшість прогнозів водоспоживання традиційно спираються на чисельність населення, економічне зростання та кліматичні ризики, але рідко окремо враховують вікову структуру. Тим часом аналіз панельних даних щодо 168 країн за 1987-2018 роки показав стійкий статистичний зв'язок: що вища частка літніх людей, то нижчий загальний водозабір.

У числах ефект виглядає так: збільшення частки населення, старшого за певний вік, на 1% пов'язане в середньому з падінням загального водозабору приблизно на 2,17% (оцінка коефіцієнта β ≈ -0,0217). Дослідники додатково перевірили закономірність на просторових (грідових) даних за 2000-2010 роки, а потім спрогнозували внесок "фактору старіння" в майбутні зміни водокористування в рамках сценаріїв SSP1-SSP5.

У роботі підкреслюється: старіння саме по собі не означає "економії води", ніби хтось закрив кран. Радше змінюються моделі споживання і структура економіки: в середньому люди похилого віку рідше залучені до водоємних видів активності, інакше споживають товари і послуги, а це позначається на попиті з боку домогосподарств, промисловості та сільського господарства.

При цьому дослідження не скасовує гостроти водної проблеми: глобально водний стрес і дефіцит залишаються широко розповсюдженими, а кліматичні зміни посилюють нестабільність водного циклу. Автори пропонують використовувати "демографічну лінзу" як ще один інструмент для планування - щоб точніше оцінювати майбутнє навантаження на водогосподарську інфраструктуру і не помилятися з інвестиціями в резервуари, очисні споруди та системи розподілу.