Що відбувається з українськими біженцями в Німеччині - робота, стосунки, соціалізація

Про це йдеться в дослідженні німецького Федерального інституту демографічних досліджень, оприлюдненому у вівторок, 4 листопада.

Улітку 2022 року в Німеччині лише 16% українських біженців були працевлаштовані, а за 3 роки цей показник уже становить 51%.

Багатьом українкам і українцям вдалося знайти роботу після проходження інтеграційних і мовних курсів, - цитує керівника цього дослідження Андреаса Етте агентство УНІАН.

З 2022 року вчені кожні півроку опитували обраних для участі в дослідженні українських біженців. Минулого року до участі в опитуванні долучили й тих, хто знайшов у Німеччині притулок на більш пізньому етапі.

Зазначається, що за останні роки покращилася не тільки ситуація з працевлаштуванням, а й рівень задоволеності роботою серед українців.

Якщо порівнювати дані з 2023 роком, загальна частка респондентів віком від 20 до 50 років, які "задоволені" або "дуже задоволені" своєю роботою, зросла з 87 до 94 %.

За результатами дослідження, найбільш кваліфіковані українці прибули до Німеччини під час першої хвилі втечі від війни в Україні. Відтоді середній рівень освіти українських біженців знизився.

Учені в рамках дослідження вивчали також сімейні та соціальні обставини, в яких живуть українські біженці в Німеччині. Виявилося, що 29% жінок, які виїхали до Німеччини з України без чоловіка, більше не перебувають у стосунках із партнером.

Станом на 2025 рік майже половина всіх українських жінок, які виїхали до Німеччини, розповіли, що хочуть залишитися в цій країні максимум на кілька років. Ті жінки, чий партнер перебуває в Німеччині, навпаки, хотіли б залишитися тут назавжди.

Сім'ї демонструють істотно більш довгострокові плани залишитися, якщо обоє батьків живуть у Німеччині, - зазначила директорка інституту та співавторка дослідження Катаріна Шпіс.

Автори дослідження вирішили окремо з'ясувати, у кого більше бажання залишитися в Німеччині. Виявилося, що близько чверті дітей і підлітків не хочуть залишатися в цій країні, тоді як їхні батьки, навпаки, хочуть жити тут завжди.

Знання німецької мови в цьому плані, вочевидь, є надзвичайно важливим, проте не вирішальним фактором: майже половина дітей та підлітків з України оцінює свої знання німецької як "хороші" або "дуже хороші", а от серед їхніх батьків цей показник становить лише 8%.

Ключ до інтеграції дітей та підлітків, окрім знання німецької мови, лежить насамперед у позашкільних заняттях та наявності друзів у країні.

Дослідники вважають, що поки що українські діти відчувають не такий міцний зв'язок зі школою, як решта їхніх однолітків у Німеччині. На їхню думку, онлайн-навчання в українській школі та навчання в класах для біженців погіршують відчуття з німецькою школою.

Як писав Соцпортал, ЄС продовжив статус тимчасового захисту для понад 4 мільйони українців. Більшість змогли отримати легальний статус, базову підтримку, доступ до медичної допомоги, освіти та ринку праці. Однак життя на чужині супроводжується багатьма викликами, і значна частина людей досі живе «між двома світами». Що може зробити держава, аби повернути своїх громадян та чи як допомагають країні ті, хто став частиною української діаспори за кордоном. Відповіді на ці та інші питання читайте в ексклюзивному матеріал і на Соцпорталі.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про соціальні виплати в читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!