Російський опозиціонер Ілля Пономарьов розповів деталі замаху

Мене давно намагається дістати російська влада. Один (явно несистемний) замах був ще 2016 року, його намагався невдало здійснити чеченський кілер, якого потім недозастрелила Аміна Окуєва. Три - більш серйозних було після лютого 2022 року, - пише Пономарьов. Вони не вийшли, але призвели до того, що в мене дуже серйозна охорона. Підібратися до мого київського будинку через це дуже важко. Тож ворог вирішив піти нестандартним шляхом.

Пономарьов розповідає про події ночі 31 липня:

Я ще поерничав на сторінці фб, прокинувся годині о 3 ночі, тому що почалася канонада ППО проти дронів. О 3:15 був гучний вибух, один із дронів (за звуком було зрозуміло, що це шахед-136, він же Герань-2, 40 кг вибухівки) прямо навпроти будинку впав у воду. Куди він летів - незрозуміло. Ближче до 4 години ранку поспіль два дрони, що летіли з північно-східного напрямку, також були підбиті, впали і вибухнули (один на землі, інший здетонував об крону дерев) - один за 50 м, інший приблизно за 100 м від будинку. Від них була вже досить серйозна шкода - кілька вікон вибило.

Незважаючи на це, Пономарьов і його охорона оцінили збитки, замовили нові вікна і поїхали на роботу.

З одного боку, в персональну атаку не вірилося, і було цілком розумне пояснення, що цілу групу дронів цілком могло бути запущено за однією ціллю, їх ППО могло збити приблизно в поодинокій точці над нашим будинком, ну вони і впали в одному місці. Бентежило, звісно, що аж три і все в одному, це дуже не типово - але не виключено.

Однак наступної ночі атака повторилася.

Я знову прокинувся незадовго до вибуху - ця пекельна машинка шумить, як несправний мопед. Але цього разу набагато голосніше, з того самого напрямку, що й учора, і - головна відмінність - по ньому не працювало ППО (потім виявилося, що повітряну тривогу було скасовано за кілька хвилин до того). Рвонула ця штука дуже сильно, прямо перед порогом будинку, і в мене полетіла купа осколків. Пожежу прибігла охорона і швидко загасила, але крові було багато, тож прийшло швидко-швидко їхати в госпіталь.

Завдяки швидкій реакції лікарів, Пономарьов залишився в живих.

Величезне спасибі лікарям (я, звісно, захоплююся, як зараз працює українська медицина, особливо щодо військових травм). Тож я зараз маю страшний, злий вигляд, сиджу в офісі і заспокоюю всіх друзів, які мені постійно телефонують.

Пономарьов закінчує своє повідомлення на оптимістичній ноті:

Добре, що ми свого часу не встигли до розуму довести ГЛОНАСС. Думаю, його похибка мене і врятувала. До смерті було не чотири кроки, а буквально п'ять метрів. Тепер наше завдання - щоб вони про цей промах пошкодували. Зусилля і по фронту, і по партизанах, і по санкціях не вдвічі, а вдесятеро. У мене ще вухо не постраждало, тож є, куди прагнути. І так, хто там мене читає - я до кінця війни в домі не буду, тож буду вдячний, якщо ви його залишите в спокої.

Сьогоднішній день Ілля Пономарьов вважає "другим днем народження".