Просте правило, яке поверне вам радість життя в 40, 50 і навіть 60 років

Прийняття всіх сторін життя - і радощів, і труднощів - може помітно поліпшити психічне здоров'я людей середнього віку, особливо якщо в них є почуття соціального зв'язку. Такого висновку дійшли дослідники з Мічиганського університету, повідомляє University of Michigan.

Нове дослідження, опубліковане в журналі The Humanistic Psychologist, присвячене концепції amor fati - латинському виразу, який можна перекласти як "любов до своєї долі". Фрідріх Ніцше понад сто років тому називав так радісне й усвідомлене прийняття життя в усіх його проявах. Автори роботи стверджують, що люди, які практикують amor fati, частіше відчувають внутрішнє зростання і менше схильні до почуття спустошення в середині життя.

У дослідженні взяли участь 111 американців віком від 35 до 60 років. Психологи запитували їх про ступінь прийняття своєї долі, рівень соціальної залученості, відчуття самотності та загальний психологічний стан. Під психологічним "процвітанням" дослідники розуміли наявність позитивних відчуттів і сенсу в житті, а під "загасанням" - відсутність таких переживань.

Результати показали: ті, хто частіше дотримується філософії amor fati, почуваються більш соціально пов'язаними, менше страждають від самотності та частіше відзначають у себе ознаки психологічного зростання. Виявилося, що соціальна залученість безпосередньо пов'язана з цим внутрішнім процвітанням - що більше людина відчуває себе частиною спільноти, то вища її життєва задоволеність.

Цікаво, що зменшення ознак внутрішнього спустошення пояснювалося насамперед зростанням соціальної залученості, а не тільки зниженням самотності.

"Amor fati - це не пасивне прийняття, а радісна й усвідомлена взаємодія з життям, навіть коли воно приносить страждання", - зазначає провідний автор дослідження, професор психології Едвард Чанг. - "Наші дані показують: такий підхід дійсно допомагає дорослим людям справлятися з викликами середини життя".

Середній вік часто пов'язаний з унікальними стресами - стагнацією в кар'єрі, турботою про дітей і літніх батьків, втратою близьких, усвідомленням власної смертності. Усе це може посилювати відчуття ізоляції та спустошення. Автори роботи вважають, що прийняття будь-яких обставин як частини особистого шляху дає змогу переосмислити навіть важкі моменти. Наприклад, самотність можна розглядати не як щось негативне, а як ще один бік життя, що сприяє особистісному зростанню.

Для представників так званого "сендвіч-покоління", які одночасно піклуються про дітей і батьків, що старіють, такий підхід теж може стати ресурсом. Замість того щоб бачити в турботі важкий тягар, варто визнати: це частина життєвого циклу, яку проходили й попередні покоління.

На думку дослідників, уміння не тільки стійко переносити, а й усвідомлено приймати все, що відбувається, допомагає дорослим не тільки переживати кризи, а й розкривати внутрішній потенціал у зрілому віці.