Президент Зеленський показав F-16 на день ВПС України. На що вони здатні?

Україна отримала перші 10 винищувачів F-16 із 79 в останній день липня. До кінця 2024 року Україна має отримати 20 літаків. Решта прибуватимуть партіями протягом 2025 року.

Що варто про них знати і на що вони здатні.

F-16 Fighting Falcon (бойовий сокіл)

Розроблено 1974 року, надійшли на озброєння 1978 року. Завдяки своїй універсальності та відносно невисокій вартості є наймасовішим винищувачем четвертого покоління. Стоїть на озброєнні 25 країн.

Незважаючи на поважний вік самого планера, електроніку F-16 неодноразово модернізували, і наразі вона являє собою доволі сучасний комплекс розвідки, захоплення і ураження цілей.

Насправді сучасний бойовий літак лише в другу чергу призначений для повітряного бою, а в першу він використовується як постачальник засобів ураження - керовані бомби (КАБи) і ракети класу "повітря-земля". За великим рахунком для цього можна використовувати і повітряну кулю, але реактивний літак все ж кращий. Тому, незважаючи на деякий скепсис, пов'язаний з його віком, і деяке відставання за ТТХ від сучасних російських літаків, F-16 є хорошою платформою.

З часом розвитку реактивної авіації та засобів протидії, всі армії світу всі дійшли висновку - хоч би яким маневреним літак не був, він не здатен ухилитися від ракети. Тому всі фігури вищого пілотажу, та ж "Кобра", які дуже ефективно виглядають, просто безглузді. Як і швидкість у 2 і більше Маха, якою так люблять хвалитися росіяни у своїх характеристиках винищувачів. Практика показала - робоча швидкість бойового літака становить не більше 800 км/год, тобто лише 0,65 Маха.

Тому найважливішим завданням стала здатність якомога раніше виявити літак противника і дотягнутися до нього ракетою. Для цього є два шляхи - зменшення своєї "Ефективної Поверхні Розсіювання" (ЕПР), тобто технологія "стелс", а також збільшення дальності радарів і засобів ураження.

Звичайно ж, F-16 свою ЕПР уже не змінить, це залежить від самої форми літака. А ось дальність роботи радара і дальність ракет "повітря-повітря" - цілком. У цьому і суть його постійної модернізації.

Російська пропаганда переконує і себе, і нас у тому, що їхня ракета класу "повітря-повітря" Р-37 діставатиме F-16, так би мовити, ще за горизонтом. ТТХ цієї ракети цілком дозволяють робити такі заяви. Тим більше було підтверджено ураження нашого МіГ-29 на дальності 213 км російським МіГ-31БМ. Крім того, російські літаки МіГ-31БМ, Су-35 можуть виявляти ціль на дистанції до 400 км. Тож суто за сухими цифрами, російські літаки можуть і виявити, і знищити F-16 навіть близько не підпускаючи до носіїв КАБів.

Але є нюанс.

Річ у тім, що російські радари на такій дистанції можуть виявити літак, якщо його ЕПР становить 15 м², тільки ось у F-16 ЕПР становить лише 5 м²! Утричі менше від розрахункових характеристик радарів. При цьому у всіх російських літаків ЕПР становить не менше 15 м².

Поразка нашого МІГа на дистанції у 213 кілометрів стала можливою, завдяки підсвічуванню російським літаком-радаром А-50, який передавав дані на перехоплювач МІГ-31. А оскільки А-50 віднедавна припинили свої польоти, то така ситуація вже навряд чи повториться.

Водночас у F-16 можливості тільки збільшуються.

Почнемо з того, що разом з F-16 нам передають і два літаки-радари Saab 340 AEW&C, які можуть виявити російські літаки на дистанції 450 км. Тобто, російські літаки гарантовано світитимуться на відстані 400 км, у той час як F-16 - ні навіть на дистанції в 130. Оскільки у F-16 головним засобом дотягнутися до ворожого літака є ракета AIM-120D з дальністю 180 км, цього цілком вистачить.

Також на переданих F-16 встановлено новітні інфрачервоні системи попередження про ракетний напад, а також "глушники" для радіоелектронної боротьби. Це збільшує шанси втекти від ракет противника. Також у Saab 340 AEW&C є можливість фіксації сухопутних РЛС систем ППО, що допоможе F-16 "виносити" ППО противника, роблячи для себе безпечні зони польоту.

Тож у Росії просто немає бойових літаків, які перевершують "старий" F-16.