Потепління несе ризики для багатоповерхівок Києва, розповідає експерт

Які багатоповерхові будинки столиці опинилися в зоні ризику, чому труби можуть не витримати потепління. Про це пише "Телеграф".

Зовнішня каналізація Києва відлиги не боїться, труби під землею залягають досить глибоко, щоб не промерзнути навіть у найлютіші холоди, йдеться в публікації.

Зовсім інша ситуація - з внутрішньобудинковими мережами. Саме там ховається головна небезпека, і саме про це слід знати кожному киянину, чий будинок пережив зиму з перебоями в опаленні.

Христина Ненно, експертка з житлово-комунального господарства, в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснила механізм загрози.

За її словами, коли труби замерзали, у них з'явилися мікротріщини.

Коли буде відлига, то слабкі місця, де є мікротріщини, може вибити тріщини ширше і спричинити витік, - зазначила експертка.

Христина Ненно проводить точну паралель - як з асфальтом: вода потрапила в тріщину, замерзла, а коли розтанула - вибила покриття. Із трубами працює той самий принцип.

Найгірше те, що заздалегідь виявити пошкоджену трубу практично неможливо. Мікротріщини не видно без демонтажу, а до початку відлиги вони не дають жодних симптомів.

Будинки в зоні ризику - не абстракція. Їх можна чітко позначити. За словами Христини Ненно, насамперед слід звернути увагу на:

• будинки старого житлового фонду - труби там давно відпрацювали своє і вже без жодних морозів можуть давати течі;
• будинки, де довгий час не було опалення - там найвища ймовірність, що труби встигли промерзнути;
• будинки з уже пошкодженими внутрішніми мережами - водовідведення та водопостачання, які до морозів були в поганому стані.

Особливо вразливі підвальні приміщення, де труби йдуть під кутом і де в холодну пору не завжди є обігрів. Ще один тривожний варіант - труби, прокладені зовнішніми стінами або в місцях загального користування без утеплення. Саме з таких під'їздів і з'являлися в соцмережах відео з обледенілими трубами цієї зими, пише видання.

Є будинки експериментального проєктного типу, де внутрішньобудинкові мережі проходять по зовнішній стіні, - пояснює Христина Ненно. - Вони майже відкриті. Є там віконечко, але воно старе, його за 40 років ніхто не замінив, і весь холод заходить всередину, і воно проморожувало.

Ще один сценарій - підтоплення підвалів. Якщо в трубі утворилася крижана пробка, то під час відлиги вода не йде в каналізацію, а виривається назовні.

Лід у нас стоятиме як блокатор, а вода, яка танутиме, вона підніматиметься назад у приміщення, - каже Христина Ненно.

Під загрозою насамперед підвал і перший поверх. На верхніх поверхах таке розгортається дуже рідко - хоча б тому, що тепло піднімається вгору і труби там рідше промерзають.

Ще один нюанс - будинок може мати абсолютно нормальний вигляд ззовні, тоді як на одному з верхніх поверхів, де ніхто не живе і не протоплює, сталося промерзання. Мешканці нижніх поверхів не дізнаються про це, поки хто-небудь із сусідів не відкриє кран - і вода не піде туди, де є слабке місце.

Наприклад, на дев'ятому поверсі ніхто не живе, не протоплює, і, можливо, у них там сталося промерзання тієї труби. Але ми цього не дізнаємося - з їхнього боку немає зливу води, чи була мінусова температура в них у квартирі, ми теж не дізнаємося, тому що їх там немає, - пояснює Христина Ненно.

Комунальники, на відміну від активних ОСББ, реагують здебільшого не за фактом аварії, а превентивно.

Об'єктивно вони реагують виключно, коли вже аварійна ситуація трапляється, - констатує експерт.

Там, де є активне ОСББ і регулярні огляди труб, імовірність вчасно виявити проблему вища. Але навіть це не гарантія - частина пошкоджень стає видимою тільки під час розмерзання.