Помилка в Біблії, яка змінила кордони європейських держав

1525 року в Цюріху вийшло перше видання Біблії, що містило карту Святої землі. Хоча карта була надрукована дзеркально - з "перевернутим" Середземним морем, розміщеним на сході, - її поява стала поворотним моментом у розвитку картографії та способі, яким європейці століттями сприймали територіальний устрій світу.

Такого висновку дійшов професор Натан Макдональд із Кембриджського університету. Його дослідження опубліковано в The Journal of Theological Studies.

За словами вченого, включення карти, створеної художником Лукасом Кранаха Старшим для старозавітного видання Крістофера Фроштауера, одночасно можна вважати і невдачею видавців, і їхнім величезним досягненням. Незважаючи на помилку друку, зображення стало взірцем для наступних поколінь і закріпило традицію включати карти до Біблії - звичку, що зберігається і сьогодні.

Карта Кранаха показувала місця мандрів ізраїльтян і поділ Землі обітованої на дванадцять колін - але робила це в дусі християнських інтерпретацій епохи Реформації. Середньовічні картографи спиралися на праці Йосипа Флавія, який спрощував неоднозначні біблійні описи територій. Тому карта не була географічно точною, але допомагала читачам "візуалізувати" текст.

Макдональд зазначає, що поява карти в цюріхській Біблії пов'язана з особливою увагою швейцарських реформаторів до буквального прочитання Писання. Зображення ставало своєрідним "дозволеним" релігійним об'єктом - в епоху, коли багато видів зображень були заборонені. Для вірян карта перетворювалася на інструмент уявного паломництва: погляд мандрував від гори Кармел до Назарету, через Йордан до Єрихону.

Однак вплив карти вийшов далеко за рамки релігійної візуалізації. На думку дослідника, саме такі біблійні карти сприяли появі звичного нам уявлення про чіткі лінії державних кордонів. Середньовічні карти трактували кордони колін Ізраїлю як духовні символи, але починаючи з XV-XVI століть ці лінії стали сприйматися як політичні, що відображають суверенітет територій. Цей підхід незабаром перенесли і на інтерпретацію біблійних текстів, хоча самі писання не описували кордони в сучасному сенсі.

"Біблійні карти стали потужним інструментом, що сформував нові уявлення про державу і простір", - підкреслює Макдональд.

Він зазначає, що і сьогодні багато людей вважають національні кордони "біблійно виправданими", хоча це спрощене розуміння. Він наводить приклад нещодавнього ролика Служби митного та прикордонного контролю США, де біблійну цитату використовують у контексті охорони кордону.

Професор попереджає: коли сучасні політичні структури намагаються обґрунтувати свою правоту посиланнями на "божественний порядок", це може призводити до спотвореного читання стародавніх текстів.

"Реальність куди складніша", - підсумовує він.