Підписання угоди щодо рідкісноземельних металів між Україною та США скасували

Getty Images

Україна і США не підписали угоду про рідкоземельні метали, як планувалося.

Церемонію підписання скасували після напруженої перепалки між президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Про це повідомляє Sky News і The Guardian, в одному з приміщень Білого дому вже було все готово до підписання, однак після конфлікту між лідерами країн плани змінилися.

Представник Білого дому зазначив, що Україна вирішуватиме, чи можна перенести підписання, поки Зеленський залишається у США.

Ідея підписання угоди з'явилася ще в жовтні 2024 року, коли Зеленський представив український план перемоги. У ньому наголошувалося, що Україна має значні запаси критично важливих ресурсів, включно з ураном, титаном, літієм і графітом. Президент України запропонував США і партнерам укласти угоду про спільний захист цих ресурсів та їхнє економічне використання.

Трамп швидко зацікавився цією ідеєю, проте запропонував угоду, максимально вигідну для США. У лютому 2025 року він заявив про намір укласти угоду, яка забезпечить американцям доступ до українських рідкісноземельних металів. При цьому він стверджував, що США вже надали Україні допомогу на суму 500 млрд доларів, пізніше знизивши цю цифру до 350 млрд.

11 лютого міністр фінансів США Скотт Бессент представив Києву перший варіант угоди, який передбачав 100% контроль США над інвестиційним фондом і вимогу виплати 500 млрд доларів. Зеленський відмовився підписувати такий документ, заявивши, що обсяг отриманої допомоги становить близько 100 млрд доларів і не є боргом. Після цього виникла критика з боку Вашингтона і жорсткі заяви Трампа на адресу Зеленського.

Пізніше сторонам вдалося доопрацювати документ, прибравши спірні моменти, включно з пунктом про борг України і вимогою відшкодовувати майбутню допомогу в пропорції 2 до 1.

Запропонований документ мав попередній характер і передбачав створення Інвестиційного фонду відновлення України. Україна мала вносити до фонду 50% доходів від монетизації державних природних ресурсів та інфраструктурних активів, а США - робити відповідні інвестиційні внески. Кошти передбачалося спрямовувати на розвиток, відновлення та безпеку країни.

Фондом мали керувати уряди обох країн, а рішення ухвалювати тільки спільно. При цьому українські надра і ресурси залишалися у власності України.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що цей документ є лише першим кроком до більш детальної угоди, яка потребуватиме затвердження урядом і парламентом.

Однак ключовою умовою для України залишаються гарантії безпеки. За даними Economist, Зеленський не має наміру підписувати наступну угоду про корисні копалини без чітко прописаних гарантій безпеки з боку Вашингтона.