Під Києвом відновили тисячолітній історичний артефакт: що про нього відомо
На території храму святих страстотерпців Бориса і Гліба у Вишгороді нещодавно відбулися роботи з перенесення та укріплення унікального історичного артефакту — старовинного саркофага XII-XIII століття з овруцького шиферу.
Артефакт був виготовлений з рідкісної породи пірофіліту, що видобувається тільки на Овруцькому кряжі в Житомирській області. Завдяки міцності та легкості обробки, цей камінь широко використовувався в Київській Русі, а також експортувався за її межі. Саркофаги з овруцького шиферу часто використовувалися для поховання князів і духовенства високого сану, що свідчить про статус похованого. Про це повідомляє пресслужба ВІКЗ.
Саркофаг був випадково виявлений 1853 року на ділянці священника Михайла Сікачинського неподалік від Борисоглібського храму. Усередині нього знайшли бронзову церковну печатку і перстень, що може свідчити про приналежність похованого до священнослужителів високого рангу. 1863 року, коли був побудований цегляний храм за проєктом Костянтина Тона, саркофаг встановили біля північної стіни будівлі на кам'яному постаменті. У радянський період плити саркофага було втрачено, але після реконструкції храму в 1990-х роках їх удалося зібрати та встановити біля південної стіни.
Згодом дерев'яний каркас під саркофагом почав руйнуватися під вагою плит і впливом погодних умов, що загрожувало цілісності реліквії. Вишгородський історико-культурний заповідник, розуміючи важливість збереження артефакту, вирішив провести реставраційні роботи: саркофаг розібрали, зацифрувати, а потім встановили на новий металевий каркас.
Заповідник висловив особливу подяку Вишгородській міській раді та особисто меру Олексію Момоту за надану допомогу у вигляді кранової техніки, необхідної для транспортування плит.
14 жовтня 2024 року, у день вшанування Вишгородської ікони Божої Матері, храм відвідав Блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Після служби він ознайомився зі збереженим артефактом, про значущість якого та деталі реставрації йому розповіла директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко.
Проєктом збереження унікальної реліквії керували фахівці Вишгородського історико-культурного заповідника та Інституту археології НАН України, включно із завідувачем відділу археології Дмитром Бібіковим та молодшим науковим співробітником Іваном Зоценком.