Переговори в Женеві тривають, але чи принесуть вони результат, пишуть західні ЗМІ


У Женеві триває новий раунд переговорів, а перспективи миру стають дедалі примарнішими.
Незважаючи на колосальні втрати на фронті та економічну кризу, Москва продовжує триматися за свої радикальні вимоги, фактично заводячи глобальний переговорний процес у глухий кут.
The Washington Post аналізує, чому задекларований прогрес у діалозі є лише фасадом, за яким ховається небажання Росії йти на реальні компроміси.
Незважаючи на зміну майданчиків і залучення нових посередників, позиція РФ залишається незмінною: мир можливий на умовах Кремля, зазначає ТСН із посиланням на публікацію. Це охоплює не тільки територіальні апетити, а й політичні вимоги, спрямовані на повний підрив української державності та усунення легітимної влади в Києві.
Джерела, близькі до переговорів, констатують:
Усі говорять про продуктивність, але насправді все зупинилося. Ми узгодили те, що могли, і далі ніякого руху, - ідеться в публікації з посиланням на джерела, близькі до переговорів.
Росія демонструє готовність до миру лише на папері, а на практиці висуває "довгий список" вимог, що робить угоду практично неможливою.
Західні політики зазначають, що час не є союзником Путіна. Російська економіка нестабільна, а втрати армії РФ за останні два місяці перевищують можливості її поповнення. Однак, замість пом'якшення позиції, Кремль посилює тиск, намагаючись виторгувати переваги до того, як адміністрація Трампа відволічеться на внутрішні проміжні вибори в США.
Повернення в переговорний процес одіозного Володимира Мединського - ідеолога, який заперечує суверенітет України, - аналітики називають чітким сигналом: Москва планує подвоїти зусилля саме за найжорсткішими політичними вимогами.
Головний ризик нинішньої ситуації, на думку європейських лідерів, полягає в тому, що Росія намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.
При цьому Україна готова до певних кроків, таких як проведення виборів після двомісячного припинення вогню або демілітаризація Донбасу, але виключно за умови залізних гарантій безпеки від США.
Тоді як Москва категорично виключає присутність західних миротворців, що робить будь-яку буферну зону легкою здобиччю для майбутнього російського наступу.
Паралельно з розмовами про "мир", РФ продовжує завдавати ударів по українській енергетиці, намагаючись паралізувати країну взимку. На дипломатичному фронті Москва маніпулює обіцянками економічних угод зі США, сподіваючись уникнути нових санкцій і залишити Україну віч-на-віч зі своєю агресією, наголошується в статті.
На думку аналітиків, поки Росія розглядає переговори не як шлях до справедливого миру, а як інструмент капітуляції Києва, дипломатія приречена залишатися в глухому куті.
У вівторок, 17 лютого, в Женеві розпочався новий дводенний раунд тристоронніх переговорів за участю представників України, США та РФ. Ключова мета зустрічі - пошук механізмів для завершення повномасштабної війни. Переговорний процес триває в умовах тиску з боку адміністрації Дональда Трампа.
Як написав секретар РНБО Рустем Умеров у соцмережах, українська делегація в Женеві має узгоджені президентом України Володимиром Зеленським рамки роботи та чіткий мандат. На порядку денному - безпекові та гуманітарні питання.
Працюємо конструктивно, зосереджено і без зайвих очікувань. Наше завдання - максимально просунути ті рішення, які можуть наблизити стійкий мир, - резюмував секретар РНБО.
- Переговори України та США щодо мирної угоди відбудуться 21 березня без участі РФ
- Війна на Близькому Сході підриває здатність НАТО підтримувати Україну - Politico
- Переговори України, США та Росії призупинено – що говорять у Києві та Москві
- Більшість українців підтримують вибори тільки після закінчення війни - опитування
- У Брюсселі різко відреагували на заклик прем'єра Бельгії домовлятися з Путіним
- Нову формулу військової допомоги Україні обговорюють у Європі. Детально

Журналістка, публіцистка, експертка з європейської інтеграції та українсько-польського діалогу. Авторка декількох польських медіа, серед яких тижневик Polityka, онлайн-видання Oko.press та інші












