Пенсійний фонд відмовляє у виплатах сімʼям загиблих працівників. В чому причина?

У разі загибелі такого працівника кошти мають отримати їхній сімʼям.

Однак на практиці Пенсійний фонд (ПФУ), який відповідає за ці виплати, відмовляє постраждалим, користуючись недосконалим регулюванням, зазначає кандидат юридичних наук, активіст ГО “Соціальний Рух” Віталій Дудін.

Про які суми йдеться

Стаття 2 Закону України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України” № 2980 передбачає таку одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю:

1. особам з інвалідністю I групи – 800 тисяч гривень;
2. особам з інвалідністю II групи – 500 тисяч гривень;
3. особам з інвалідністю III групи – 200 тисяч гривень;
4. у разі загибелі (смерті) – 1 мільйон гривень на користь родини.

Чому Пенсійний фонд відмовляє у виплатах

ПФУ найчастіше відмовляє виплачувати ці компенсації, посилаючись на те, що підприємство, на якому працівник загинув або отримав каліцтво, не включене до офіційного Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. За словами Віталія Дудіна, цей Реєстр виник нещодавно й очевидно, що дані про багато підприємств просто не встигли в нього внести. Однак цей формалізм дозволяє ПФУ відмовляти заявникам.

Порядок ведення Реєстру було затверджено постановою КМУ від 28.04.2023 № 415 (далі — Порядок № 415). Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (або Держспецзв’язку) почала наповнювати його відносно недавно. Співрозмовники у Держспецзв’язку визнають, що процес внесення даних до Реєстру непередбачуваний і залежний від людського фактору: через неякісну підготовку документів вони можуть повертатися так званим секторальним органам на доопрацювання. Тому доволі знакові підприємства там або відсутні, або внесені із запізненням. Подібного роду тяганина дозволила органам ПФУ позбавити виплат далеко не одну родину загиблого робітника, — зазначає юрист.

При цьому перевірити самостійно наявність об’єкта у Реєстрі потерпілі особи не можуть. Бо під час дії воєнного стану, а також протягом 12 місяців після його припинення чи скасування відомості в Реєстрі є конфіденційними.

Кому відмовив ПФУ

За словами Віталія Дудіна, одним з найбільш показових прикладів відмови ПФУ в належних виплатах є кейс працівника оборонної промисловості, який загинув при російському обстрілі у Харкові.

Йдеться про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю дружині та дітям вбитого російською ракетою 29.12.2023 слюсаря Державного підприємства “Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова” (далі — ДП), що підпорядковане АТ “Українська оборонна промисловість”. 17.04.2024 жінка звернулася з заявою до Головного управління ПФУ у Харківській області після завершення спеціального розслідування смертельного нещасного випадку і наприкінці липня 2024 року отримала відмову органу ПФУ у призначенні виплати. Підстава відмови сформульована так: згідно з відповіддю Держспецзв’язку, ДП станом на 07:10, 29.12.2023 до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури не було внесене, - зазначає юрист.

Також з судового реєстру відомо про відмову у виплаті дружині загиблого співробітника ДП «Морський торгівельний порт «Південний» (Одеська обл.). Відомо про оскарження рішень органів ПФУ в справах, де потерпілі робітники працювали на АТ “Сумиобленерго” чи ПрАТ «Національна енергетична компанія „Укренерго“».

Чи можна виправити ситуацію?

За словами юриста, завадити ПФУ маніпулятивно трактувати Закон № 2980 допомогли б відповідні законодавчі поправки:

Слід закріпити правило про поширення виплат на всіх працівників секторів критичної інфраструктури, передбачених у Постанові № 1109. Якби органи ПФУ керувався цим підходом, то це би суттєво спростило адміністрування процесу призначення виплат і зняло б соціальну напругу.