Пенсійний фонд відмовив у виплаті вдові працівника Ізюмводоканалу, якого в 2022 році розстріляли окупанти

Мешканці прифронтового міста Ізюм Наталії Шевченко відмовили в одноразовій грошовій допомозі для сімей загиблих працівників об’єктів критичної інфраструктури, які відповідно до Закону 2980 мають право на виплату в 1 млн грн.

У березні 2022 року окупанти розстріляли її чоловіка Михайла Шевченка, який був механіком гаража на Ізюмводоканалі та загинув при виконанні трудових обов'язків. Внаслідок трагедії жінка, що працює на тому ж підприємстві, лишилася з сином сама, пише Соцпортал.

У травні 2024 року Наталія дізналась, що має право на відповідну виплату. Сам Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» № 2980-IX було прийнято в березні 2023 року.

Жінка подала відповідну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Однак через три місяці їй відмовили у призначенні виплати, посилаючись на те, що Ізюмводоканал не є об’єктом критичної інфраструктури, адже не внесене до спеціального реєстру. Відповідальним за це внесення є Міністерство розвитку громад та територій України.

Навесні 2025 року Наталія звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, вимагаючи прискорити процес внесення підприємства до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Після тривалої переписки між відомствами у жовтні Ізюмводоканал нарешті потрапив до переліку об’єктів критичної інфраструктури.

Однак на цей раз у ПФУ повідомили, що підстав для призначення виплати не вбачають через пропуск строку, адже за законом звернутись треба було протягом трьох років.

Оскільки, на дату звернення пройшло більше трьох років з дня смерті загиблого (07.03.2022), відсутні підстави для перегляду рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги після терміну, встановленого Законом та Порядком для реалізації права отримувачів на отримання такої допомоги, – йшлося у листі ГУ ПФУ в Харківській області від 21.11.2025.

Наталія водночас вважає такий підхід видається украй несправедливим.

Збір необхідних документів забрав неймовірно багато часу: лише розслідування нещасного випадку тривало цілих півтора роки. Я не могла прискорити цей процес. Далі мені довелося змушувати бюрократичну машину робити те, що вона мусила зробити давно. Також у мене виникають сумніви у адекватності норм Закону 2980, які передбачають трирічний строк реалізації права, навіть якщо нещасний випадок стався до набуття чинності цим законодавчим актом, - наголошіє жінка.

Своєю чергою юрист ГО «Соціальний рух» Віталій Дудін наголошує, що порядок дій у подібних випадках нечітко прописано в законодавстві, але органи ПФУ не повинні трактувати це на свою користь.

В силу покладеного на ПФУ завдання здійснювати соціальний захист громадян останній мав призначити допомогу, беручи до уваги раніше подану заяву Наталії Шевченко. Новим листом органу ПФУ не заперечувалося, що заява надійшла ще 29.05.2024, а отже вдова працівника об’єкта критичної інфраструктури вчасно звернулася за допомогою. За таких умов мало йтися про розгляд раніше поданої заяви, але з урахуванням набуття підприємством статусу ОКІ. Законодавство не обмежує часові рамки, впродовж яких можливий перегляд відмов. Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. ГО «Соціальний рух» вимагає від Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України негайно посприяти розвязанню ситуації в інтересах родини загиблого робітника, – заявив він.

Як писав Соцпортал, працівники критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок російських обстрілів, мають право на грошову допомогу: 1 млн грн — родині загиблого, а також від 200 до 800 тис. грн у разі поранення. Утім, на практиці реалізацію цього права часто ускладнює бюрократія. Постраждалим доводиться доводити очевидне — що, скажімо, танковий завод, електростанція чи залізниця справді є об’єктами критичної інфраструктури. Через це зростає кількість судових позовів, і суди переважно стають на бік працівників. Соцпортал пише про те, як постраждалі або їхні родини можуть відстояти свої права.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про соціальні виплати в читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!