Очільниця музею Голодомору подала позов до суду через цькування

радіосвобода

Позов стосується захисту честі та гідності, його розгляне Голосіївський районний суд Києва

Про це Леся Гасиджак повідомила на на своїй сторінці Facebook.

Вона подала позов проти юриста Клима Братковського, який заявив, що музей Голодомору має очолити людина, яка знає, що таке голод, прикріпивши фото Лесі.

Цей позов - це не лише відстоювання моєї честі, а й підтримка іншим жінкам і чітка позиція: промовчати - це розв'язати руки новим хейтерам, - написала Гасиджак.

У липні Клим Братковський написав у Facebook, що Гасиджак "не може очолювати музей Голодомору через зовнішність". Свій пост згодом він видалив, але спричинив хвилю цькування. Багато людей підтримали Гасиджак.

У коментарях під дописом чоловік заявив, що "вигляд пані Лесі недоречний щодо музею Голодомору, це виглядає або як знущання, або комічно". Братковський заявив, нібито Лесі Гасиджак "має бути соромно", що вона "з таким виглядом представляє музей Голодомору".

Пізніше уповноважений із прав людини України Дмитро Лубінець засудив цькування Лесі Гасиджак через її зовнішність, а також наголосив, що "професійні якості та здібності" мають бути єдиними критеріями для оцінювання кандидата на посаду голови музею.

Відомо, що позов підготували адвокати "ЮрФем: підтримки" Оксана Гузь, Марина Саєнко, Христина Кіт, Марта Змисла.

Про що повідомили на сторінці Асоціації жінок-юристок України ЮрФем:

Логічне завершення тривалої підготовки та формування вимог позовної заяви, після хейту та бодішеймінгу, якого зазнала Леся Гасиджак, - позовна заява подана до суду, - йдеться у повідомленні.

Адвокатка Марина Саєнко додає, що:

Законодавство України прямо забороняє дискримінацію за різними ознаками, зокрема: раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. До інших ознак належить, зокрема, і зовнішній вигляд людини.

Юристки підкреслюють, що це досить складний і болісний процес для суспільства загалом і наполягають на неможливості дискримінувати будь-яку людину за будь-якими ознаками.