Незрозуміла аномалія на Місяці: супутником розкидано каміння з незвичним "умінням"

Місячні вихори являють собою утворення на поверхні Місяця, які мають досить яскравий колір, щоб їх можна було побачити навіть в аматорський телескоп, пише "SciTechDaily". Зображення NASA показують, що так звані "вусики" деяких місячних вихорів можуть простягатися на сотні кілометрів. Пише "Фокус".

Простого пояснення цьому явищу у вчених довгий час не було. Однак недавнє моделювання і дані космічних апаратів допомогли пролити світло на цю загадку. Виявилося, що камені в цих спіралях намагнічені та здатні відхиляти або перенаправляти частинки сонячного вітру, який постійно бомбардує поверхню Місяця. Це призводить до того, що сусідні ненамагнічені камені з часом темніють через хімічні реакції, спричинені взаємодією з сонячним вітром, тоді як намагнічені залишаються світлими.

Однак загадка полягає в тому, як саме камені в місячних вихорах набувають своєї магнітності. Місяць наразі не має власного магнітного поля. Експерти, такі як Майкл Дж. Кравчинські з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі, припускають, що магнітні аномалії могли бути викликані ударами метеоритів, які регулярно доставляють на Місяць багатий залізом матеріал. Але є вихори, для яких метеоритне походження поки що не пояснює їхню форму і розмір.

Інші гіпотези припускають, що під поверхнею Місяця може перебувати лава, що остигає, яка створює ці магнітні аномалії. Ще одна загадка в тому, що земні породи легко намагнічуються завдяки наявності магнетиту, але на Місяці цей мінерал практично відсутній. Однак ільменіт, який широко поширений на супутнику Землі, за певних умов може утворювати частинки металічного заліза і намагнічуватися.

Вчені вважають, що розуміння процесу формування місячних вихорів важливе для з'ясування того, які процеси брали участь у створенні місячної поверхні, і може пролити світло на історію магнітного поля Місяця.