Неточні дані, або чому розрахунок збитків від російської агресії може бути помилковим

Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання державними органами повноважень з управління об'єктами державної власності в частині визначення збитків та шкоди, заподіяної Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Відповідальний за проведення аудиту - член Рахункової палати Ігор Яремчук.

Аудит засвідчив, що від початку збройної агресії Росії, що розпочалася 2014 року, питання захисту прав та інтересів України, зокрема відшкодування завданої агресором шкоди, вирішувалося згідно з нормами міжнародного права, зокрема, шляхом звернення до Європейського суду з прав людини.

Однак такі процеси займають роки і потребують спеціалізованої юридичної допомоги. На сьогодні було ухвалено кілька рішень на користь українських компаній, які залишили майно на тимчасово окупованих територіях.

Рахункова палата констатує, що активна робота з напрацювання організаційно-правових механізмів фіксації та визначення збитків і шкоди, завданих війною, розпочалася вже через місяць після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року.

Так, у березні 2022 року Уряд ухвалив постанову № 326, якою затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, заподіяних Україні внаслідок збройної агресії російської федерації. Але аудит вважає, що цей Порядок мав суттєві недоліки, зокрема, не містив системи конкретних і послідовних дій або норм, спрямованих на визначення та фіксацію заподіяної шкоди, встановлення розміру заподіяної шкоди. Надалі, з огляду на масштаби завданих збитків та шкоди, до Порядку неодноразово вносили зміни, а в липні 2022 року його виклали в новій редакції.

Згідно з оновленою процедурою, уряд зобов'язав міністерства та інші центральні й місцеві адміністрації протягом шести місяців (до 21 вересня 2022 року) розробити й затвердити відповідну методику оцінки шкоди. Виконали доручення вчасно тільки чотири міністерства: Мінкористування - 5, Мінагрополітики, Міноборони, МВС - по одній (загалом 8 методик).

Зі свого боку Мінекономіки, Мінзруйнування, а також Мінекономіки спільно з ФДМ розробили і затвердили методики із запізненням. Мінстратегпром і Мінрегіон власних методик не розробляли, вказавши на доцільність застосування методики, затвердженої Мінекономіки та ФДМУ.

Аудитори дійшли висновку, що Мінінтеграції, яке відповідало за погодження проєктів усіх методик, під час їх опрацювання не забезпечило єдиних підходів та належного контролю за їхньою якістю. Як наслідок, окремі затверджені методики мають суттєві недоліки, а це створює ризики неповної фіксації та не визначення всієї шкоди та збитків, а також їх відшкодування в подальшому.

Іншою постановою уряд передбачив збір та реєстрацію інформації про майно, пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій, і доручив Міністерству інфраструктури забезпечити збір та зберігання інформаційних звітів через державну організацію "Дії". Водночас Міністерство інфраструктури мало розпочати державний облік майна в Російській Федерації, пошкодженого або знищеного внаслідок воєнних дій, терористичних актів або диверсій унаслідок військового наступу, до 26 липня 2022 року. Однак експерти Рахункової палати зазначили, що такий реєстр досі не створено.

Водночас суспільство вже отримує інформацію про попередньо розраховані міжнародними експертами збитки, завдані війною, і це божевільні суми. Зокрема, 23 березня цього року Уряд України, Світовий банк, Європейська Комісія та ООН презентували звіт, у якому прямі збитки України за рік повномасштабної війни оцінюються більш ніж у 135 млрд дол. США. Економічні збитки, а саме порушення економічних потоків, виробництва та додаткові витрати, пов'язані з війною, сягають 290 млрд дол. США. Потреби України в реконструкції та відновленні оцінюються приблизно в 411 млрд дол. США, - наголосив Ігор Яремчук.