На Закарпатті п'яний працівник військкомату побив дружину захисника. Поліція бездіє

Про це розповіла потерпіла Тетяна Новак на своїй сторінці у Facebook.

Що сталося

Напад стався 25 червня 2023 року в Ужгороді на зупинці приблизно о 15:20. Але розгортатися події почали в магазині неподалік, куди жінка зайшла з чоловіком, офіцером ЗСУ.
На касі до них підійшов п'яний чоловік у цивільному і почав чіплятися до військового у формі з питаннями "де служив", "чому не на нулі". Спокійна реакція військового розлютила хулігана:

Це чомусь розлютило співрозмовника ще більше і він видав нецензурний малозрозумілий монолог, загальний зміст якого зводився до: "ви не місцеві і це відразу видно, навіщо ви приїхали, а ви знаєте хто я, а я майор, це мій район, мене всі знають", - зазначає Тетяна.

Продавщиця, яка була свідком події, не втручалася, але було зрозуміло, що нападника вона знає і боїться. Подружжя мало намір викликати поліцію, перебуваючи на зупинці неподалік:

Коли мій чоловік уже тримав телефон біля вуха, Костя (він же майор Костянтин Варі) теж з'явився на зупинці, кинувся на мого чоловіка з кулаками, але чомусь передумав, різко змінив траєкторію, підбіг до мене (я стояла на пару метрів позаду чоловіка) і вдарив мене в щелепу. Так, жінку. Так, кулаком. Я впала, тоді він схилився наді мною і завдав ще один удар кулаком у ліву скроню. Усе було швидко і несподівано, мій чоловік не встиг втрутитися, а Варі втік.

Свідки події на зупинці розповіли, що Костя не вперше нападає на людей, зокрема жінок, але місцеві жителі його бояться і заяви не подають. І цього разу дати свідчення охочих не знайшлося.

Згодом приїхала поліція, швидка та ВСП. Варі Костянтина знайшли в його власній квартирі, затримали, "задули" на алкоголь, результат: 2.04 проміле.

Швидка, яка прибула на виклик, констатувала в жінки забій щелепи. Увечері того ж дня в травмпункті Ужгородської міської лікарні було зафіксовано "забій м'яких тканин голови, забій нижньої щелепи".

Відкрито кримінальне провадження за статтею 125 ч.1 (умисне легке тілесне ушкодження).

Жінка повідомляє про дзвінок із Закарпатського ОВК із проханням зустрітися, щоб "обговорити інцидент і врегулювати все мирно". Від зустрічі вона відмовилася.

Що сталося в поліції:

Зі слів потерпілої, у відділенні поліції потерпілих приймали без ентузіазму. Дізнавач Турус Ю.Ю. лише після наполегливих прохань запросив до себе в кабінет і дав направлення на судово-медичну експертизу.

В Ужгородському міжрайонному відділенні судово-медичної експертизи мене детально розпитали про обставини й офіційно зняли побої. Утім тут же виявилося, що в травмпункті забули проставити необхідні печатки на довідку, а дізнавач Турус забув додати до направлення супровідний лист, - розповідає Тетяна.

Жінка повідомила слідчому про необхідність супровідного листа, на що він відповів, що не в курсі такої процедури, але лист напише і передасть судмедексперту. За три дні нічого не змінилося і потерпіла знову звернулася до відділення поліції. Слідчий повідомив, що лист передав і він уже має бути у судмедексперта.

Наступного дня, у п'ятницю, я зв'язалася з судмедекспертом і дізналася, що жодних документів він досі не отримав. Тоді я зателефонувала на 102, мене з'єднали з черговим відділення. Виявилося, що дізнавач Турус пішов у відпустку на невизначений термін.

Протягом тижня дізнавач не відповів на жодні запитання жінки щодо справи. Тож, єдині варіанти наразі - це публічність, розголос і безоплатна допомога юристів, - зазначає потерпіла:

Я не знаю, чи вилучили з магазину камери, чи було опитано свідків (щонайменше продавчиню), чи було долучено протокол затримання з доказами, що Варі був у стані алкогольного сп'яніння. Я не маю зв'язків, не маю грошей на адвоката.
Йдеться не тільки про мене, йдеться про наше суспільство, яке не повинно терпіти свавілля і тремтіти перед погонами.

Підтримали її і користувачі соцмережі:

Ви правильно зробили, що написали про це публічно. Подавайте скаргу на бездіяльність. Скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути подані протягом десяти днів (!) з моменту вчинення бездіяльності, - прокоментувала Аліна Кондратенко.

Ви все правильно зробили. Хочу закликати всіх, не мовчіть у подібних випадках! Інакше ми матимемо в країні не вдячність ветеранам ЗСУ, а приниження, цькування, неповагу і забуття. Суспільство має реагувати одразу, миттєво. Давши справедливу оцінку подібним подіям, - зазначив користувач Вадим Володимирович.

Наше суспільство не хоче глобально вирішувати проблеми. Адже це означає, що треба продумати величезний пласт. Створити цілу структуру, яка регулюватиме і надаватиме психологічну та психічну допомогу військовим. На це потрібні гроші. Для цього потрібні люди, які хотітимуть побудувати таку структуру. Змінити закони. Але краще кинути цих людей на вулиці, а якщо вони почнуть завдавати травм собі чи іншим - просто зам'яти... я сподіваюся, що ця справа набере розголосу. І справедливість отримаєте і ви, і той військовий, який мав би бути на лікуванні й отримувати психологічну та психічну допомогу, - звернула увагу на проблему Олександра Чорна.