Міноборони спростило оформлення інформації про загиблих, зниклих безвісти та полонених військовослужбовців

Міністерство оборони України спростило процедуру документального оформлення інформації про військовослужбовців, які загинули, пропали безвісти або були взяті в полон під час бойових дій. Відповідні зміни внесено до Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міноборони, повідомляється на офіційному сайті відомства, передає Суд.ua.

Новий наказ, розроблений Головним управлінням захисту прав військовослужбовців, спрямований на оптимізацію внутрішньої роботи військових частин і поліпшення інформування сімей захисників. Документ уточнює та систематизує перелік відомостей, які передаються від військових частин до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП), а також від ТЦК - безпосередньо сім'ям військовослужбовців.

Згідно з новим порядком, командири зможуть видавати накази про факти смерті, зникнення чи полону без проведення службового розслідування - у разі, якщо відсутні ознаки правопорушення. Ця важлива зміна дасть змогу уникнути бюрократичних затримок і прискорити процес фіксації та передачі критично важливої інформації.

У відомстві наголошують, що такі заходи суттєво знизять навантаження на штаби, скоротять кількість технічних помилок під час оформлення документів і дадуть змогу швидше інформувати родичів військових про долю їхніх близьких.

Як зазначив начальник Головного управління захисту прав військовослужбовців полковник Руслан Циганков, наказ став відповіддю на реальні виклики, з якими щодня стикаються і військові структури, і сім'ї військовослужбовців. Його розробка велася в тісній співпраці з Уповноваженим Президента України з питань захисту прав військових та їхніх родин, що має посилити правову та соціальну підтримку захисників країни.

Раніше Соцпортал писав про історію українського правозахисника Максима Буткевича, який провів понад два роки в російському полоні. Максим у РФ був засуджений до 13 років за сфабрикованою справою, де стверджувалося, що він - екстреміст, який керував загоном ультраправих радикалів. Ці звинувачення шокували всіх, хто знав Максима. Він десятиліттями був правозахисником, співзасновником організації "Без кордонів" і одним із небагатьох людей в Україні, які дбали про долю шукачів притулку, біженців, іноземних студентів, що стикалися зі свавіллям, брутальністю та проявами нетерпимості. Він також допомагав політичним біженцям, які випливають від авторитарних режимів, насамперед путінського.