Культ "жорсткої мужності" безпосередньо пов'язаний із підтримкою воєн, - учені
Жорстке дитинство, культ сили, ідеалізована жорстокість - усе це формує стійкі образи мужності, які нерідко призводять до насильства та підтримки воєн.
Новий скандал навколо батька Ілона Маска, Еррола Маска, звинуваченого в насильстві над дітьми (звинувачення він заперечує), знову нагадав про те, наскільки руйнівною може бути спадщина таких уявлень.
Саме цим темам присвячено дослідження Александра Йенделла (FGZ Лейпциг) і Девіда Герберта (Університет Бергена), опубліковане в журналі Politics & Governance.
Вчені проаналізували дані понад тисячі опитаних у Великій Британії та виявили, що жорсткі стереотипи мужності є головним чинником підтримки військових дій.
Респонденти, які вважали, що чоловік має захищати сім'ю силою або битися за честь, значно частіше підтримували війни. Цей фактор виявився сильнішим за політичні погляди чи ідеологічну орієнтацію.
Крім того, дослідження показало: авторитарність, радикальні переконання та особливо садистські риси особистості (бажання принижувати або мучити інших) також суттєво збільшують імовірність виправдання насильства та збройних конфліктів.
"Війни не можна пояснити лише стратегічними рішеннями. В їхній основі лежать глибокі психологічні структури - і насамперед уявлення про мужність, які звеличують насильство", - підкреслює Йенделл.
Автори зазначають, що ті, хто в дитинстві зазнавав насильства або жорстокого поводження, частіше виробляють жорсткі й авторитарні моделі мислення. Пізніше це виражається в зниженій критичності щодо воєн і виправданні насильства.
Таким чином, насильство в сім'ї та суспільстві відтворює "порочне коло", формуючи покоління людей, для яких агресія і сила стають нормою поведінки.
Дослідники попереджають: пояснювати війни лише діями окремих лідерів - помилка. Вирішальне значення має те, що широкі верстви суспільства поділяють уявлення про допустимість насильства. Саме колективні установки та очікування формують ґрунт, на якому війни стають можливими.