Команда, яка представляла український фільм на "Оскарі" поділилася своєю думкою про результати премії

"Будинок зі скалок" став єдиним фільмом, номінованим на премію "Оскар" 2023 року, і другим в історії, коли серед країн-виробників є Україна.

Продюсерка фільму Моніка Геллстром вважає:

Ми дуже пишаємося і щасливі, що були номіновані на "Оскара" і отримали можливість продовжувати говорити про війну проти України та довгострокові наслідки війни на дітей. Ми з Україною.

Однак на церемонії нагородження премії "Оскар" 12 березня фільм, що представляв Україну, не отримав премію. У категорії "найкращий документальний фільм" перемогла стрічка російського виробництва "Навальний".

Дар'я Бассель, одна з українських співавторів фільму, прокоментувала цю подію так:

Я думаю, важливо не забувати, який великий шлях пройшла наша стрічка до Оскарівської церемонії в Лос-Анджелесі. Це неймовірно. І те, що "Будинок зі скалок" отримав номінацію на Оскар свідчить, що це справжнє, талановите, важливе кіно. Зараз цей фільм можна побачити в українських кінотеатрах. Тому всіх, хто переживає за долю Оскара, я запрошую до кінотеатрів. А ще, завітайте на сайт фонду "Голоси дітей". Цей фонд був створений Азадом Сафаровим та Оленою Розвадовською під час їхньої роботи над фільмом. Вони допомагають дітям із зон підвищеного ризику. Фонду потрібна наша підтримка. Так само, як і українському кіно.

Друга українська співпродюсерка фільму Віка Хоменко сказала:

Додам, що кожна і кожен у нашій великій команді вболівав і працював над тим, щоб цей фільм відбувся, щоб він говорив до глядача. Фільм також підсвічує довгострокові наслідки війни на наше покоління в майбутньому, зокрема, оповідаючи про людську крихкість і людську стійкість. Номінація на Оскар - це вже увага до України.

На церемонії нагородження фільм представляла команда з усіх чотирьох країн — України, Данії, Швеції та Фінляндії. Від України були лінійний продюсер і другий режисер Азад Сафаров, координаторка та консультантка фільму Олена Розвадовська, які є співзасновницями фонду "Голоси дітей". А також героїні стрічки, виховательки Лисичанського центру соціально-психологічної реабілітації дітей, Ольга Тронова та Маргарита Бурлуцька.

Українськими співпродюсерами фільму стали Дар'я Бассель і Віка Хоменко (компанія Moon Man). Компанія "Мун Мен" долучилася до проєкту 2020 року, і завдяки цьому фільм став офіційною копродукцією з Україною. Стрічка була підтримана Державним агентством України з питань кіно та фондом IMS.

Фільм данського режисера Симона Леренга Вільмонта розповідає історію тимчасового дитячого притулку в нині окупованому Лисичанську. На момент зйомок від лінії фронту його відокремлювали всього 20 кілометрів. Герої фільму - діти, позбавлені батьківського піклування. У притулку вони очікують на вирішення своєї долі: повернення в старий дім або ж переїзду в новий. Тим часом самовіддані соцпрацівниці дарують дітям моменти радості та спокою і повертають у вже майже втрачене дитинство.

Фільм йде зараз у прокаті в Києві (Кіно42, Планета Кіно, Блокбастер, Жовтень, Ліра, Факел, Старт) і Львові (Планета Кіно, Форум).