Кличко наполягає, що міст Патона можна експлуатувати, але є умови

За підсумками технічної наради, яка відбулася на початку березня 2026 року, підтверджено, що міст можна й далі експлуатувати - за умови дотримання встановлених обмежень для транспорту. Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив в ефірі телеканалу Київ.

Однак реконструкція об'єкта, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, необхідна, зазначається в повідомленні КМДА.

Останнє планове обстеження конструкцій мосту, уточнюють у мерії, проводилося 2025 року товариством з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського". За його результатами підтверджено необхідність проведення робіт із реставрації. Водночас, пише КМДА, балансоутримувач споруди - КП "Київавтошляхміст" - постійно здійснює моніторинг технічного стану мосту та виконує комплекс робіт з його експлуатаційного утримання.

Крім того, за підсумками технічної наради, яка відбулася на початку березня 2026 року, підтверджено, що міст можна експлуатувати - за умови дотримання встановлених обмежень для транспорту, - наголосив Віталій Кличко.

КМДА звертає увагу, що на мосту наразі діють, зокрема, такі обмеження:

• заборонено рух транспорту з навантаженням на вісь понад 7 тонн;
• максимальна маса одного транспортного засобу - до 17 тонн;
• максимальна маса транспортних засобів у колоні - до 10 тонн;
• зберігається чинна схема руху: дві смуги з правого берега на лівий і три у зворотному напрямку.

Протягом останніх 5 років Київавтошляхміст виконує низку робіт з експлуатаційного утримання мосту, забезпечує цілодобовий контроль і виконує необхідні роботи з утримання об'єкту, запевняють чиновники.

Віталій Кличко нагадав, що 2020 року місто було готове розпочати ремонтні роботи. Було оголошено підрядника та план робіт. Водночас, за його словами, процедура закупівлі неодноразово оскаржувалася учасниками в Антимонопольному комітеті України. Через це рішення про визначення переможця неодноразово скасовувалося, що унеможливило завершення процедури та визначення генеральної проєктної організації. Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року процедуру торгів скасували.

Після цього держава фактично відсторонила місто і взяла проєкт на себе. У 2023-2024 роках Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Київській області повідомляли КМДА про підготовку документації для проведення тендеру на розробку науково-проєктної документації з реставрації мосту. А потім у 2025 році Агенція повідомила про відсутність цільового фінансування для реалізації проєкту та визначення нового замовника робіт. Тобто, зупинивши на кілька років роботи з відновлення мосту, держава, можна сказати, від них відмовилася! - підкреслив мер Києва.

Він також повідомив, що наразі місто опрацьовує питання визначення замовника робіт із розроблення науково-проєктної документації та подальшої реставрації мосту.

Конкретні етапи робіт і строки їхньої реалізації буде визначено після остаточного врегулювання організаційних питань щодо функцій замовника, проведення передбачених процедур та за результатами розроблення відповідного проєкту, - ідеться в повідомленні КМДА.

Як писав Соцпортал, на думку вчених академії наук, міст імені Є.О. Патона в Києві ще можна врятувати, але часу мало. Можна запобігти аваріям і непоправним наслідкам. Якщо не гаяти часу, - вважає член-кореспондент НАН України Олександр Шимановський, генеральний директор Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського.

Саме цей інститут колись спроектував міст імені Є.О. Патона під керівництвом академіка Євгена Патона і з 1953 року здійснює періодичний моніторинг та візуально-інструментальні обстеження споруди. Перевірки засвідчили, що міст непрацездатний з 2018 року. Фахівці акцентують на тому, як відремонтувати міст так, щоб він став безпечним і прослужив нашій столиці ще багато десятиліть.

Якщо найближчим часом не усунути дефекти, виявлені під час минулорічного обстеження мосту, а реконструкцію (реставрацію) не виконати, то його конструкції не просто далі деградуватимуть, а деградуватимуть прискореними темпами. Через це можуть повністю зруйнуватися деякі конструкції (зокрема несучі), що призведе до людських жертв і колапсу всієї транспортної інфраструктури Києва, - така позиція науковців.