Хто і де найчастіше вимагає хабар в Україні: опубліковано результати опитування
Громадяни вважають, що у 2024 році кількість корупційних скандалів збільшилася порівняно з 2023 роком.
Олена Шуляк, голова комітету Верховної Ради з питань державної влади та лідер партії "Слуга народу", представила результати соціологічного дослідження "Корупція в Україні 2024 - розуміння, сприйняття, поширеність". За даними дослідження, основні прояви корупції в Україні зосереджені у трьох сферах: земельні відносини та будівництво, державна медицина та діяльність органів внутрішніх справ.
Ключові дані дослідження
Земельні відносини є найбільш корумпованою сферою, про проблеми в якій заявили 44,1% опитаних, що значно більше в порівнянні з 2023 роком (32,5%).
Медицина - 28,5% заявили про корупцію, однак у цій сфері відзначено зниження рівня хабарництва.
Діяльність працівників внутрішніх органів - 28,5%, зростання з 23,4% у 2023 році.
Типові корупційні ситуації
У земельних відносинах:
- Реєстрація ділянки у Державному земельному кадастрі.
- Приватизація присадибних ділянок або земель для господарювання.
- Погодження землевпорядної документації.
- Ухвалення рішень щодо зміни цільового призначення земель.
У діяльності працівників органів внутрішніх справ:
- Хабарі за ухилення від відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
- Неофіційні платежі під час оформлення документів.
- Хабарі за уникнення адміністративного затримання.
- Корупція під час перевірки документів та особистих оглядів.
Роль посадових осіб
Дослідження показало, що здебільшого ініціаторами корупційних дій є посадові особи, а не громадяни.
У земельних відносинах посадові особи виступали ініціаторами у 38,9% випадків, а громадяни – у 13,8%.
В органах внутрішніх справ — 24,3% та 8,6% відповідно.
Протидія корупції
Олена Шуляк наголосила на важливості продовження децентралізації та цифровізації для мінімізації корупційних ризиків. Також вона підкреслила значущість Закону №711, який набрав чинності з 1 січня 2024 року, який змінив правила планування використання земель. Закон скасував детальні плани територій (ДПТ), які раніше були одним із головних інструментів корупції у містобудуванні. Тепер зміни цільового призначення землі потрібно складання комплексного плану просторового розвитку території.
Шуляк закликала до активного впровадження цифрових рішень та законодавчих реформ для підвищення прозорості та зниження рівня корупції.