ЮНЕСКО визнало важливими дві українські дати

Про це повідомила голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк у коментарі Укрінформу за підсумками 43-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО.

За її словами, у Календарі ювілеїв ЮНЕСКО з'являться важливі сторінки української культури, які є частиною світової цивілізації. На 43-й сесії було ухвалено рішення включити на 2026-2027 роки дві значущі українські дати - 100-річчя створення Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра" та 150-річчя від дня народження композитора Миколи Леонтовича, автора всесвітньо відомого "Щедрика".

Крім того, за словами Герасим'юк, підтримано українську ініціативу про запровадження Всесвітнього дня залучення до науки. Його тепер відзначатимуть 27 листопада - у день заснування Академії наук України.

Герасим'юк назвала це символічним, адже, за її словами, "саме Україна, яка сьогодні захищає свободу, нагадала світові - рятує не сила, а розум", і ця ідея "викликала щирий відгук у делегацій з усіх континентів. Було відчуття, що вона влучила в нерв часу - коли наука, попри всі відкриття, переживає кризу довіри, коли політика і комерція підміняють дослідження, а знання перетворюються на товар".

Ідея, як зазначила вона, народилася в Малій академії наук України - спільноті, що об'єднує молодих дослідників і вчителів, яка давно має статус Академії Copernicus серед європейських інституцій.

Також Герасим'юк розповіла, що на 43-й сесії конференції ЮНЕСКО Москва зазнала масштабного фіаско - із чотирьох кандидатів Росія, що була представлена у виконавчій раді від моменту створення організації, здобула найменшу кількість голосів і вибула, а Україна здобула впевнену перемогу. Україна отримала 137 голосів, Румунія - 135, Молдова - 133, РФ - 93.

Крім того, на засіданні Україна звернула увагу інших країн на масштабні наслідки російської агресії для української системи освіти: тисячі зруйнованих шкіл та університетів, мільйони дітей і освітян, які змушені були залишити свої домівки. Водночас Україна продемонструвала виняткову стійкість і здатність до адаптації, створивши ефективні системи дистанційного навчання, які забезпечують безперервність, інклюзивність і мобільність освітнього процесу навіть у найскладніших умовах.

Ми також запропонували свій досвід країнам, які перебувають в умовах війни або криз. На противагу лицемірним заявам Росії про нібито розвиток мов корінних народів, які вони самі в себе знищили, ми поділилися своїм підходом до захисту прав національних меншин і корінних народів - забезпеченню балансу між правом на оволодіння державною мовою й можливістю здобувати освіту, користуватися рідною мовою та розвивати унікальні культури, - наголосила голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення.