Інженери під ударом: як глобалізація б'є по професіоналах

Глобалізація посилює нерівність на ринку праці.

Нові дослідження, проведені командою вчених під керівництвом професора економіки Серджі Баско з Барселонського університету, засвідчили: вплив глобалізації на працівників залежить не лише від сектору, а й від конкретної професії.

Особливо вразливими виявилися кваліфіковані фахівці, як-от інженери і техніки, а також низькооплачувані працівники в суворо регульованих галузях.

У дослідженнях, що охопили дані понад 163 тисяч працівників приватного сектору Франції з 1993 до 2015 року, науковці проаналізували вплив так званого "китайського шоку" - стрімкого зростання китайського імпорту, що посилило міжнародну конкуренцію і чинило тиск на заробітки працівників.

Перше дослідження, опубліковане в Journal of International Economics, вводить спеціальний індекс професійної схильності до глобалізації. Він показує, наскільки різні професії страждають від конкуренції з китайським імпортом.

Виявилося, що технічні фахівці (наприклад, інженери) втрачають найбільше, оскільки їхні навички складно застосувати в інших сферах. Водночас співробітники з більш універсальними завданнями - наприклад, офісні працівники - менш уразливі до подібних шоків.

Автори підкреслюють: втрати в доходах, викликані професією, можна порівняти з тими, що раніше пояснювалися приналежністю до певного сектору. Це ставить під сумнів прості підходи до аналізу впливу глобалізації, що ґрунтуються лише на рівні освіти або типі галузі.

Друге дослідження, опубліковане в Economics Letters, присвячене ролі колективних договорів.

Дослідники з'ясували, що в деяких випадках такі угоди не пом'якшують, а навіть посилюють негативний вплив глобалізації на зарплати. Особливо сильно страждають низькооплачувані працівники у високорегульованих секторах: падіння заробітної плати тут виражене сильніше, ніж у менш регульованих галузях.

Для фахівців з високим рівнем кваліфікації різниця між регульованими і нерегульованими секторами практично зникає. А зниження доходів відбувається не тільки через пряме урізання зарплат, а й через зменшення кількості робочих годин.

Проте вчені підкреслюють, що не критикують колективні договори як такі - їхня мета - показати необхідність їхнього переосмислення в сучасних реаліях.

Хоча дослідження ґрунтуються на даних із Франції, їхні висновки актуальні і для Іспанії, де структура ринку праці схожа. Крім того, вони допомагають зрозуміти потенційні наслідки для інших країн - наприклад, у США, де обговорюються мита й обмеження на зовнішню торгівлю.

За словами професора Баско, падіння експорту має схожий ефект, як і зростання імпорту.