Інвазивний краб з Атлантики поширюється в Чорному морі

У Національному природному парку "Тузловські лимани" на узбережжі Чорного моря зафіксовано понад двадцять блакитних крабів. Про знахідки повідомив український еколог Іван Русєв.

За його словами, у лютому 2026 року після штормів співробітники парку і місцеві жителі періодично знаходили блакитних крабів на береговій лінії. На сьогодні в межах території нацпарку зареєстровано 20 особин і залишки ще двох крабів.

Однак, як зазначає еколог, реальна кількість викинутих на берег тварин може бути значно більшою. Багато з них стають здобиччю хижих тварин, тому дослідники не завжди встигають виявити і зафіксувати їх у статистиці.

Крім блакитних крабів, у лютому море викидало на берег й інші види - трав'яних, кам'яних, фіолетових крабів, а також крабів-плавунців.

Фахівці зазначають, що блакитний краб є інвазивним видом. Його природне середовище існування - атлантичне узбережжя Америки від Канади до Аргентини. Припускають, що в Чорне море він потрапив разом із баластними водами морських суден або мігрував через Середземне і Мармурове моря, де цей вид уже поширений.

Блакитний краб віддає перевагу лиманам і прибережним мілководним зонам з відносно низькою солоністю води. Незважаючи на яскравий зовнішній вигляд - його клешні мають характерний блакитний колір - для екосистеми Чорного моря цей вид може становити серйозну загрозу.

За словами екологів, блакитний краб значно більший і агресивніший за багато місцевих видів, таких як трав'яний або кам'яний краб. Він всеїдний і харчується молюсками, дрібною рибою, ракоподібними і водоростями, що може порушувати баланс місцевої флори і фауни.

Крім того, остання пара його ніг сплющена і нагадує весла, що робить краба чудовим плавцем і дає йому змогу швидко переміщатися у воді. Вид також вирізняється високою витривалістю - він здатен виживати за низького вмісту кисню та значних коливань солоності води.

Національний природний парк "Тузловські лимани" залишається єдиним морським національним парком України на Азово-Чорноморському узбережжі, де під час війни триває постійний моніторинг стану морської природи та фіксуються наслідки різних чинників для екосистем.