Фізкультуру хочуть зробити "головним предметом": навіщо це потрібно дітям

Автори The Conversation - дослідники фізичного виховання та колишні вчителі - кажуть: фізкультура має стати однією з головних частин шкільного дня, а не "двома годинами на тиждень для галочки". Вони нагадують, що регулярна фізична активність допомагає дітям здоров'ю, настрою, впевненості, спілкуванню і може позитивно впливати на успішність.

Привід для обговорення - гроші на шкільну фізкультуру в Англії. За повідомленнями ЗМІ, два відомства - Міністерство охорони здоров'я і соцзахисту та Міністерство освіти - розглядали скорочення фінансування. Пізніше, як повідомлялося, охорона здоров'я від ідеї відмовилася, але сама історія знову показала, що фізкультура часто не вважається пріоритетом.

Паралельно влада просуває нову систему шкільного спорту: хоче зв'язати школи з профільними спортивними організаціями і закріпити норму - не менше двох годин активності на тиждень. Але автори вважають, що цього мало і це схоже на старі схеми "шкільних спортивних партнерств".

Що вони пропонують:

• рух щодня, а не раз-два на тиждень;

• більше варіантів активності, не тільки командні змагання - щоб підходило і тим, хто не любить спорт на результат;

• кваліфікованих учителів фізкультури та нормальні умови;

• враховувати думку дітей: що їм подобається і що відштовхує на уроках.

Автори підкреслюють: для частини дітей школа - інколи єдине місце, де вони взагалі можуть займатися спортом (наприклад, через бідність або домашні обов'язки). Тому фізкультура, на їхню думку, має бути не "другорядним предметом", а важливою частиною шкільного життя.

Однак дослідження актуальне не лише для Великої Британії.

В Україні з фізкультурою зараз одночасно відбувається дві речі: на рівні правил вона залишається обов'язковою та "нормативною", а на рівні реальності її добряче перекроює війна (безпека, зруйновані школи, дистанційка, брак залів).

Що "за документами"

• Уроки фізкультури єобов 'язковими і мають проводитися не менше ніж 3 рази на тиждень - це прямо прописано в законі про фізкультуру і спорт.

• У межах реформи НУШ МОН оновлює зміст: є модельні програми для 5-9 класів(версія 2024 року), де наголос на компетенції, мотивацію до руху і здоров'я, а також звучить контекст воєнного часу (наприклад, формулювання про готовність до громадянського/конституційного обов'язку).

• МОН також випускає методрекомендації на навчальний рік з викладання фізкультури (у т.ч. на 2024/25), де окремо враховуються умови воєнного стану та освітні втрати.

Що "на місцях" через війну

• У багатьох школах фізкультура йде несистемно: частина дітей навчається очно, частина - змішано або дистанційно, і МОН регулярно оновлює правила дистанційного навчання в умовах воєнного стану (політика "Школа офлайн" і нові вимоги/особливості).

• Проблема інфраструктури теж серйозна: від початку повномасштабного вторгнення тисячі закладів освіти було пошкоджено або зруйновано, і це впливає, зокрема, на спортзали та майданчики (частина проєктів відновлення якраз про "повернути школу до нормального життя").

• Паралельно працюють гуманітарні програми: наприклад, UNICEF описує кейси, де відновлюють/утеплюють спортзали, щоб діти могли займатися і психологічно "видихати".

Що роблять, щоб спорт у школі "жив"

• Держава та партнери активно просувають масовий шкільний спорт через змагання: проєкт "Пліч-о-пліч: всеукраїнські шкільні ліги" вже йде сезонами і розширює види спорту