Financial Times написав, які країни відмовили Україні в ППО

Польща, Румунія та Іспанія відмовилися передати Україні додаткові системи ППО для захисту її критичної інфраструктури, мотивуючи це збереженням власного оборонного потенціалу. Про це пише Financial Times.

Видання пише, що Київ після тижня ракетно-дронових атак російських агресорів на енергетичну та теплову інфраструктуру країни був вимушений звернутися до європейських лідерів із проханням переглянути свої можливості та відправити в Україну протиповітряні системи захисту.

Зокрема, Зеленський зазначив, що ракети російських агресорів щодня завдають ударів по Україні, і щодня українці чують про те, що країна отримає нові системи, щодня Харків бомблять з усіх можливих засобів ураження, і щодня харків'яни чують про те, що скоро надійде нова допомога.

Європейські союзники все одно не почули заклики української влади, - пише газета.

До європейських країн також звернувся глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. За його словами, в арсеналі країн ЄС зберігається близько 100 додаткових батарей і ті могли б відправити їх до Києва.

FT пише, що Німеччина висловила готовність віддати Києву дві системи, однак не хоче більше ділитися.

Разом з тим, пише автор матеріалу, Україна та її вимоги звернули увагу європейських лідерів на стратегічні мінімальні рівні обороноздатності своїх країн. Багато з них заявили, що нарощуватимуть свій військовий потенціал перед можливою російською агресією.

Раніше Соцпортал на тлі найбільшої атаки по енергетичній інфраструктурі з початку повномасштабного російського вторгнення попросив заступника голови Атомпрофспілки Павла Пруднікова, який повернувся на цю посаду після тяжкої травми на фронті, поділитися прогнозами щодо української атомної галузі в умовах війни.

За його словами, через підрив Каховської дамби влітку 2023 року впав рівень води в технічних водоймах ЗАЕС.

Поки що в охолодних ставках вдається тримати потрібний рівень. Але враховуйте, що станція не працює, вона перебуває у стані холодної зупинки. Тому що росіянам поки що не вдалося підключити її до своєї енергомережі, — каже профспілковий активіст.

Він зазначає, що майбутнє ЗАЕС важко прогнозувати.

Сьогодні ніхто не може сказати ні коли закінчиться війна, ні на яких умовах. Якщо, наприклад, будуть наступи і вони (російські – ред) змушені будуть відійти, хто може сказати, що вони не підірвуть певні об'єкти за принципом — та не діставайся нікому. На ЗАЕС заміновано периметр, там заміновано узбережжя Каховського водосховища ще до того, як його підірвали. Бронетехніка, військова техніка, вона загнана у виробничі приміщення з боєкомплектом, — застерігає заступник глави Атомпрофспілки.

Втім, він повторює, що зараз найбільш загрозливо виглядають атаки росіян саме з енергетичної інфраструктури.

Я боюсь за інфраструктуру. За відкритими розподільними пристроями лінії передач. Бачите якась тенденція. Не точкових ударів, а просто повнота знищення будь-якої інфраструктури. Необов'язково бахати реактором. Достатньо інфраструктуру порушити, і станція не працюватиме. Наприклад, пошкодження тих самих високовольтних ліній чи трансформаторів відбивається на роботі наших станцій, — наголошує Павло Прудніков.