Європа втрачає лідерів і керованість: рейтинг-2026 найвпливовіших політиків

Редакція POLITICO презентувала щорічний рейтинг POLITICO 28 - список людей, які, на думку видання, визначатимуть політичний і суспільний порядок денний Європи у 2026 році.

Як зазначає видання, обирати найвпливовіших цього року було особливо складно: континент переживає серйозну кризу балансів і втрати звичних центрів сили.

За оцінками авторів рейтингу, лідери в Європі виявилися повністю вибиті з рівноваги.

Очолює список Дональд Трамп - його вплив занадто значний для Європи. Його повернення до Білого дому цього року стало "землетрусом" для країн та інституцій, які й так не оговталися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року, пояснюють автори рейтингу. Швидкість, з якою Вашингтон перетворився з надійного союзника на потенційного опонента Європи, потрясла основи європейської безпеки.

Трамп відкрито погрожував Європі, заявляючи про намір "взяти Гренландію" і закликаючи Україну поступитися територіями заради угоди з Росією. Там, де раніше США просували кліматичний порядок денний, відкриті ринки і боротьбу з крайніми правими, тепер вони виступають проти цього. Європа, яка розраховувала на США як на противагу Китаю, виявилася затиснутою між двома мегадержавами.

Слідом у списку йдуть прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, які стрімко адаптуються до нової реальності. Експерти рейтингу зазначають, що саме Берліну найближчими роками доведеться формувати оборонну архітектуру Європи, а Мерц сприймається як один із небагатьох політиків, готових до масштабних рішень - від переозброєння Німеччини до реформи ЄС.

Редакція зазначає, що поняття "вплив" охоплює не тільки багатство, популярність або посаду, а й політичну сміливість, здатність іти проти течії, ясно формулювати позицію і надихати інших. Сьогодні, підкреслюють журналісти, таких якостей у Європі помітно не вистачає.

Звертає на себе увагу той факт, що лідери інституцій Європейського Союзу і глави найбільших країн Європи (крім Мерца і Фредеріксен) не займають провідні позиції. Так, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перебуває на 7 позиції, а глава дипломатії ЄС Кайя Каллас на 16-й.

POLITICO вказує, що глава Єврокомісії втратила частину політичного контролю через внутрішні розколи в ЄС і зростання популізму.

Президент Франції Еммануель Макрон (19 місце) теж змістився вниз: його позицію послаблюють турбулентність у французькій внутрішній політиці і нездатність нав'язати Європі стратегічний порядок денний.

До списку увійшли й політики-популісти, які посилюють свої позиції на тлі зростання поляризації європейського суспільства: лідерка правих популістів Франції Марі Ле Пен опинилася на 4 позиції, а голова уряду Угорщини Віктор Орбан на 13-й сходинці.

Це особливо контрастує з тим, що господар Кремля Володимир Путін посів у рейтингу 5-те місце. А от президент України як "джокер" лише 14-ту позицію.

Серед учасників рейтингу є й лідери невеликих країн, які несподівано вийшли на перші ролі, щоб протистояти новим викликам.

Робота над рейтингом зайняла кілька місяців. Проєкти списків неодноразово переглядалися й обговорювалися в брюссельському та національних бюро видання. Кожен кандидат оцінювався не за публічністю, а за здатністю впливати на рішення наступного року.

Видання підкреслює: включення до POLITICO 28 - не нагорода і не схвалення. Це відображення реальної політичної ваги фігури в найближчій перспективі.

Видання зазначає, що експерти, які брали участь у підготовці матеріалу, схиляються до думки, що Європа перебуває не просто в періоді нестабільності, а в можливій історичній точці перелому, яка може радикально змінити її майбутнє.

Картина 2026 року показує один тривожний тренд: традиційні європейські центри сили втрачають вплив, а реальний порядок денний формується під тиском зовнішніх акторів, внутрішніх радикалів і політиків, здатних ламати звичний порядок. Редакція підкреслює: це може означати початок довгострокового перелому, коли Європа більше не контролює власну стратегічну траєкторію тією мірою, як раніше.

Цікаво, що автори рейтингу роблять акценти на вплив війни в Україні, розв'язаної Кремлем, на європейський континент. І якщо вони включили до рейтингу "неєвропейця" Трампа, то чому ж не включили лідера Китаю Сі Цзіньпіна, який чинить колосальний вплив на Путіна і його військові амбіції.