Дослідження: скорочення часу в соцмережах знижує тривогу та депресію

Нове дослідження, опубліковане в журналі JAMA Network Open, показало, що вже одного тижня скорочення часу в соцмережах достатньо, щоб у молодих дорослих зменшилися симптоми тривоги, депресії та безсоння.

В експерименті брали участь 295 осіб віком 18-24 роки - це група, яка одночасно і частіше за інших сидить у соцмережах, і частіше стикається з проблемами психічного здоров'я.

Як проходило дослідження

Науковці свідомо пішли від неточних "самозвітів", де люди приблизно оцінюють свій екранний час. Натомість використали підхід digital phenotyping - смартфони учасників автоматично фіксували:

• час використання додатків,

• GPS-дані,

• дані акселерометра,

• стан екрана (увімкнений/вимкнений).

Схема була такою:

1. 2 тижні "до " - базовий період: звичайне використання соцмереж, збір цифрових даних.

2. 1 тиждень "детоксу " - учасникам запропонували максимально скоротити активність у Facebook, Instagram, Snapchat, TikTok і X (Twitter).

3. Протягом усіх трьох тижнів молоді люди щодня заповнювали короткі опитування про свій стан (метод EMA - вимірювання "тут і зараз").

У середньому використання соцмереж знизилося з 1,9 години на день до 0,5 години. Повністю відмовилися від соцмереж на тиждень 6,2% учасників.

Що змінилося за тиждень

За самозвітами учасників, за тиждень "детоксу" в середньому спостерігалося:

• зниження тривоги - на 16,1%,

• зниження симптомів депресії - на 24,8%,

• зменшення симптомів безсоння - на 14,5%.

При цьому результати сильно різнилися від людини до людини. Важлива деталь:

• ті, у кого від самого початку була "проблемна" модель використання соцмереж - залежна поведінка, нав'язливі порівняння себе з іншими, "залипання" у стрічці, - показали найбільше поліпшення під час обмеження.

Автори припускають, що справа не просто в скороченні екранного часу, а в зменшенні приводів для токсичної взаємодії:

• менше порівняння себе з "ідеальними" картинками,

• менше звички нескінченно скролити,

• менше провокацій для нав'язливої поведінки.

Окремо досліджували почуття самотності - його показники суттєво не змінилися. Ймовірне пояснення: соцмережі залишаються важливим каналом спілкування та відчуття причетності до спільноти.

Але є й обмеження

Дослідження не позбавлене слабких місць:

• учасники самі добровільно записалися в експеримент і могли очікувати на "позитивний ефект" заздалегідь - це створює ризик ефекту очікування;

• не було рандомізованої контрольної групи (наприклад, людей, які продовжували б користуватися соцмережами як зазвичай);

• немає даних про довгостроковий ефект: чи зберігаються поліпшення через місяць, три, півроку - поки невідомо.

Проте автори вважають, що результати досить переконливі, щоб розглядати скорочення часу в соцмережах як можливий елемент психотерапевтичних підходів для молодих людей.

"Наші дані дають змогу припустити, що зменшення використання соцмереж хоча б на один тиждень може покращувати показники психічного здоров'я у молодих дорослих. Але стійкість цих ефектів і зв'язок із конкретними моделями поведінки потребують подальшого вивчення", - зазначають дослідники.