Дослідження підтвердило: перші півроку життя формують характер собаки
Чому одні собаки стають добродушними компаньйонами, а інші проявляють агресію і страх?
Згідно з новим дослідженням, опублікованим у Scientific Reports, найважливішу роль у цьому відіграє досвід, отриманий у перші шість місяців життя.
Дослідники опитали власників 4 497 собак, що представляють 211 порід, щоб з'ясувати, як травматичний ранній досвід впливає на поведінку дорослих тварин.
Результати виявилися однозначними: цуценята, які зіткнулися з жорстоким поводженням, стресом або відторгненням (наприклад, їх віддали іншому господареві), частіше стають агресивними або полохливими в дорослому віці.
Кожному власнику пропонувалося заповнити докладну анкету, включно з історією життя вихованця, умовами утримання, а також пройти стандартизований поведінковий тест C-BARQ, що оцінює рівень страху та агресії. Вчені зіставили ці дані з породою, віком і статевими характеристиками собак, щоб з'ясувати, які чинники впливають на формування характеру.
Результати показали, що ранні негативні події - від відмови матері до жорсткого поводження людиною - значуще підвищують ризик агресивної поведінки, незалежно від породи, віку, статі або кастрації. Однак при цьому ефект різниться залежно від генетичних особливостей.
Так, наприклад, сибірські хаскі, американські ескімоські собаки та американські леопардові гончаки виявляють більш виражену реакцію на травму в ранньому віці. Водночас лабрадори та золотисті ретривери виявилися більш стійкими - їхня поведінка практично не змінювалася, навіть якщо вони пережили негативний досвід у цуценячому віці.
"Наше дослідження підтверджує, що поведінка собак формується на стику спадковості та життєвого досвіду. Це прямий прояв взаємодії генів і середовища", - пишуть автори роботи.
Вчені підкреслюють, що результати важливі як для власників, так і для заводчиків. Перші півроку життя - критичний період, і саме в цей час особливо важливо забезпечити цуценяті безпечне, стабільне і дбайливе середовище.
Наступним етапом, на думку авторів, може стати пошук конкретних генів, що відповідають за стресостійкість або схильність до агресії. Це допоможе не тільки краще розуміти поведінку собак, а й розробити більш ефективні програми розведення та соціалізації.