Чому в одних собак вуха довгі, а в інших короткі

У собак вуха бувають найрізноманітніших форм - стоячі, "кнопкою", розовідні, "кажаном" і довгі висячі. Тепер учені з'ясували, що саме в ДНК відповідає за те, наскільки довгими будуть ці самі "фірмові" вуха у деяких порід.

Дослідники з Університету Джорджії (США) проаналізували генетичні дані більш ніж 3000 тварин - домашніх собак, а також вовків і койотів - і виявили: довжина вух пов'язана з відмінностями в геномі поруч із геном MSRB3. Результати опубліковані в журналі Scientific Reports.

Несподіванка в тому, що робота фокусувалася саме на собаках із висячими вухами. За словами авторів, за такого відбору "сигнал" у цій частині геному начебто не мав би виділятися, адже у всіх собак у вибірці вуха вже не стоячі. Однак аналіз показав більш тонке налаштування: комбінація варіантів ДНК у районі MSRB3 допомагає "розвести" тип вух (стоячі проти висячих), а додатковий варіант поверх цієї комбінації вже впливає на те, будуть вуха короткими чи довгими.

Ген MSRB3 відомий тим, що пов'язаний не тільки з особливостями вух у собак, а й фігурує в дослідженнях щодо слуху в людей: мутації в ньому асоціювали з порушеннями слуху. Тож автори зазначають, що знахідка може бути корисною не лише для розуміння зовнішності порід, а й для майбутніх генетичних робіт щодо спадкових захворювань.

Окремий висновок стосується селекції. Багато особливостей собачого екстер'єру колись виникли природно, але цілеспрямований відбір людьми посилив контрасти між породами. Розуміння того, які ділянки геному "підсвічені" селекцією, важливе для ветеринарної генетики: це допомагає точніше враховувати фонові мутації під час пошуку причин спадкових хвороб і в перспективі розробляти тести, які дадуть змогу знижувати частоту небажаних варіантів у популяції.