Чому стародавні римляни обожнювали лазні

Як пише історик Пітер Едвелл у матеріалі для The Conversation, терми слугували не тільки місцем для миття, а й центром спілкування, розваг і навіть політичного життя римлян.

До IV століття нашої ери тільки в Римі функціонували 952 громадські лазні, а по всій імперії їх були тисячі. Наймасштабніші терми, побудовані імператором Діоклетіаном, могли щодня обслуговувати до трьох тисяч осіб. У них, крім купалень, були спортивні зали, бібліотеки, ресторани і відкриті майданчики для відпочинку.

Автор зазначає, що типові римські лазні складалися з кількох приміщень із різними температурними режимами. Спочатку відвідувачі заходили в кальдарій - гарячу кімнату, де підлога та стіни нагрівалися спеціальними повітропроводами. Потім ішли в тепідарій - тепле приміщення, а закінчували процедуру в холодній кімнаті, фригідарії. У деяких лазнях також були судаторії - аналоги сучасних саун.

Філософ Сенека, який жив над термами близько 50 року нашої ери, описував банну атмосферу так: "Чути було зітхання і хрипи тих, хто піднімав тягарі, гучний плескіт тих, хто пірнав у басейни, крики продавців і навіть спів тих, хто просто отримував задоволення від процесу".

Терми відвідували люди всіх соціальних верств. Вхід був доступний навіть найбіднішим, а в дні свят і політичних кампаній відвідування ставало безкоштовним. Багаті відвідувачі приходили в супроводі численних слуг, приносили дорогий одяг і прикраси. Для чоловіків і жінок були окремі зони або години відвідування.

Як стверджує автор, римляни ставилися до лазень як до місця, що об'єднує тілесні та духовні задоволення. Напис I століття нашої ери на одній із лазень свідчив:

"Лазні, вино і секс роблять життя вартим того, щоб його прожити".

Однак за розкішшю і задоволеннями ховалася і важка праця рабів. Саме вони відповідали за підтримання чистоти, винесення сміття та обслуговування відвідувачів. Вони мили своїх господарів, натирали їхні тіла олією та очищали шкіру спеціальними скребками - стригілями.

Традиція громадських лазень не була винайдена римлянами, але саме вони зробили її по-справжньому масовою. Римські терми з'явилися в усіх куточках імперії: від Африки та Іспанії до Британії та Німеччини. Відомі комплекси збереглися в місті Бат (Aquae Sulis) в Англії, де лазні живилися від природних джерел і були присвячені богині Мінерві. У Німеччині вражаючі руїни лазень збереглися в Баден-Бадені, а в Іспанії, в Толедо, комплекс займав майже гектар.

Також терми були важливою частиною життя військових таборів. Наприклад, археологи виявили лазні вздовж знаменитого валу Адріана в Британії. Ці комплекси забезпечували відпочинок і комфорт для солдатів, які охороняли кордони імперії.

Римські терми справили величезний вплив на культуру наступних епох. В ісламський період і особливо за Османської імперії традиція громадських лазень розвивалася і перетворилася на сучасні турецькі хамами, яких тільки в Стамбулі зараз понад шістдесят.

Автор вважає, що громадські лазні були не просто місцем гігієни, а справжнім соціальним інститутом, який об'єднував різні верстви населення, стирав соціальні кордони і давав змогу римлянам насолоджуватися життям у всіх його проявах.

"Сьогодні, стоячи серед руїн терм Каракалли і слухаючи крики чайок, легко уявити галас і жваву атмосферу того часу. Лазні були невід'ємною частиною життя, де фізичне задоволення перепліталося з культурою, політикою та соціальним життям", - підсумовує дослідник.