Чому провалився контрнаступ ЗСУ у 2023 році: ЗМІ назвали причини

facebook.com/UALandForces

Контрнаступ України 2023 року мав розпочатися набагато раніше, проте його старт було відкладено до червня.

Це дало російським військам час на посилення оборонних рубежів. Як повідомляє The Times, причиною відтермінування стали затримки в постачанні західного озброєння і розбіжності між союзниками з приводу стратегії та оцінки сил противника.

За даними видання, українська сторона розраховувала отримати все необхідне озброєння до кінця березня. Однак постачання йшли повільно, і Лондон закликав Київ не чекати завершення логістики і починати операцію з уже наявними силами. Представники британської армії наголошували: в України достатньо ресурсів, щоб кинути виклик Росії, попри неповний комплект техніки.

На початку літа, коли наступ все ж почався, між союзниками знову виникли розбіжності. США і Велика Британія наполягали на зосередженні ударної сили в одному напрямку - передбачалося, що такий підхід дасть змогу швидше прорвати оборону противника і паралізувати його логістику. Однак українське командування, зокрема генерал Олександр Сирський, наполягло на розподілі сил між кількома напрямками, включно з Донбасом і Запорізьким напрямком.

Американська сторона відреагувала на це критично - відхилення від узгодженої стратегії призвело до уповільнення темпів наступу, що викликало розчарування. Як пише The Times, Вашингтон був незадоволений і звинуватив Київ у неефективному використанні часу та ресурсів.

Водночас українські військові вказували на те, що західні союзники недооцінили рівень складності на лінії фронту: щільність мінних полів, активність російських безпілотників, що знищують саперів, та інші фактори, які суттєво гальмують просування.

Перші невдачі операції головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний пояснював, зокрема, нестачею бойового досвіду в солдатів і віком мобілізованих - більшість із них були віком від 30 до 40 років, а не 20-річними, як передбачалося в розрахунках.

За інформацією видання, напруга між Києвом і Вашингтоном у цей період досягла піка. Тоді Велика Британія взяла на себе роль посередника, щоб пом'якшити розбіжності та повернути діалог у конструктивне річище.