Чому одні вірять у теорії змови, а інші ні: нове дослідження психологів

Психологи виявили ключові особистісні особливості, які підвищують схильність людини вірити в теорії змови. Нове дослідження, опубліковане в журналі Applied Cognitive Psychology, показало, що найчастіше конспірологічне мислення пов'язане з гострим почуттям несправедливості та низькою терпимістю до невизначеності.

Автори роботи зазначають, що в епоху соціальних мереж та онлайн-платформ теорії змови перестали бути маргінальним явищем і дедалі частіше впливають на суспільні дискусії та політичні рішення. При цьому факти і наукові дані далеко не завжди здатні переконати прихильників таких поглядів.

Що вивчали дослідники

У центрі дослідження була ідея "правди, що приховується" - переконання, що влада, корпорації або інші структури свідомо приховують важливу інформацію від суспільства. Учені опитали 253 людини з кількох країн, запропонувавши їм оцінити твердження на кшталт "політики рідко говорять про реальні мотиви своїх рішень" або "державні структури постійно стежать за громадянами".

Потім дослідники проаналізували 14 факторів - від віку і статі до особистісних характеристик - щоб зрозуміти, які з них пов'язані з формуванням конспірологічного мислення. У підсумку було виділено три ключові чинники, які пояснюють майже 20% схильності до віри в теорії змови.

Нетерпимість до невизначеності

Перший фактор - низька толерантність до невизначеності. Людям із такою особливістю складно сприймати неоднозначні ситуації та "сірі зони". Вони відчувають тривогу, коли події не мають простого і зрозумілого пояснення.

Теорії змови, за словами авторів дослідження, пропонують ілюзію ясності: складні та хаотичні процеси зводяться до простих схем із чітким розподілом на "винних" і "жертв".

Гостре відчуття несправедливості

Другий важливий фактор - чутливість до несправедливості. Люди, які переконані, що світ влаштований нечесно і хтось "смикає за ниточки", частіше схильні пояснювати те, що відбувається, таємними змовами. Для них ідея прихованого контролю виявляється психологічно більш прийнятною, ніж визнання складності та випадковості реального світу.

Хто ще частіше вірить у змови

Дослідження також показало, що більш виражене конспірологічне мислення частіше зустрічається:

• у молодих людей;

• у респондентів із високою релігійністю.

При цьому автори наголошують, що вибірка дослідження була обмеженою: більшість учасників - люди з вищою освітою і професійним досвідом.

Як боротися з поширенням теорій змови

На думку дослідників, просте спростування міфів фактами часто виявляється неефективним. Більш результативним підходом може стати робота з почуттям невизначеності, тривогою і відчуттям безпорадності, які лежать в основі таких переконань.

Вчені вважають, що розуміння психологічних причин віри в змови може допомогти виробити більш дієві стратегії комунікації та просвітництва.