Чи можна поговорити з померлими за допомогою ШІ? Вчені перевірили - результати лякаючі і дивні

Сьогодні ШІ здатний не тільки зберігати голоси та історії тих, хто пішов, а й "воскрешати" їх у вигляді чат-ботів і голосових аватарів, що імітують мову і характер людини. Так народжується нова індустрія - "цифрове загробне життя", повідомляє The Conversation.

У рамках проєкту Synthetic Pasts дослідники з Великої Британії вирішили перевірити, що відбувається, коли пам'ять про покійних довіряється алгоритму. Для цього вони протестували наявні сервіси, що створюють "цифрових двійників", - завантажували власні відео, повідомлення та голосові записи, а потім намагалися поспілкуватися з АІ-версіями самих себе та "відтворених" людей.

Так звані "боти смерті" використовують сліди цифрової присутності людини - листи, пости, аудіо - щоб побудувати інтерактивного аватара, здатного відповідати в її стилі та навіть "розмовляти" з близькими після смерті. Деякі платформи пропонують записати спогади за темами ("дитинство", "сім'я", "поради нащадкам"), інші йдуть далі - створюють повноцінні діалоги, де алгоритм імітує мову померлого.

Досвід виявився водночас захопливим і тривожним. Що більше інформації про себе дослідники вводили, то штучнішим виглядав результат. Боти повторювали одні й ті самі фрази, говорили недоречно і навіть супроводжували розмову про смерть смайликами:

"Ох, люба... 😔 Не варто зациклюватися на цьому. Все вже в тумані. 🌫️ Поговоримо про щось веселіше?"

Деякі платформи створювали ілюзію щирості, але варто було завести розмову про почуття, як ставало зрозуміло - це не людина, а програма:

Людина: "Мені тебе не вистачає".

Бот: "Я завжди поруч, готовий підтримати тебе. Давай почнемо день із позитивом і силою!"

За зовнішньою "емпатією" ховається комерційний розрахунок. Це не меморіальні фонди, а технологічні стартапи з підписками, преміум-тарифами і партнерствами зі страховими та медичними компаніями. Пам'ять перетворюється на послугу, а емоції - на джерело даних для алгоритмів і прибутку.

Вчені попереджають: такі технології спотворюють саме поняття пам'яті та втрати. ШІ підміняє реальний спогад його цифровою подобою, створюючи ілюзію вічної присутності померлого і витісняючи природний процес прощання.

Як зазначають філософи Карл Еман і Лучано Флоріді, за цим стоїть "політична економіка смерті" - система, де дані продовжують приносити прибуток навіть після відходу їхнього власника.

Автори дослідження дійшли висновку: говорити з "воскрешеними" за допомогою ШІ справді можливо, але почуте розповідає не про мертвих, а про нас самих - про наше бажання не відпускати і про те, як технології перетворюють пам'ять на товар.