Чи може ветеран стати держслужбовцем: що кажуть у Раді

Такий підхід, на думку парламентаріїв, підтверджується успішним міжнародним досвідом. Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови партії "Слуга народу" і голови парламентського комітету з питань організації державної влади Олени Шуляк під час парламентських слухань на тему квотування робочих місць для ветеранів.

Квоти не вирішують проблему

Шуляк зазначила, що проста модель квот не гарантує успішної інтеграції ветеранів у ринок праці. Прикладом вона назвала обов'язкове працевлаштування людей з інвалідністю, де квоти часто працювали формально і без реального ефекту.

У суспільстві надзвичайно велика підтримка ідеї квотування, але важливо підходити до цього питання комплексно - від перекваліфікації та адаптації до цільового працевлаштування, зокрема в публічному секторі, - підкреслила вона.

Державна служба як рішення

На думку Шуляк, саме держслужба може стати стійким варіантом працевлаштування для ветеранів. Сьогодні в органах місцевого самоврядування працює близько 200 тисяч осіб, і держава може запропонувати ветеранам вакансії в цій сфері, а також у центральних органах влади та на держпідприємствах.

Вона навела приклад США, де існує обов'язкове квотування під час прийому ветеранів на державні посади, і запропонувала розглянути подібну практику для України.

Приклад Київської області

У рамках Програми комплексного відновлення Київська область розробила заходи підтримки ветеранів, включно з перекваліфікацією в професійно-технічних училищах у трьох містах. Крім того, ведеться діалог із бізнесом, щоб програми навчання відповідали запитам ринку і забезпечували гарантоване працевлаштування.

Комплексний підхід

Шуляк наголосила на важливості співпраці держави, бізнесу та ветеранських спільнот для формування системної підтримки.

Ці люди - безцінний кадровий ресурс, загартований війною. Вони вміють працювати в команді, ухвалювати рішення в складних умовах і брати на себе відповідальність. Завдання держави - зробити ці якості перевагою, а не бар'єром на ринку праці, - резюмувала вона.

Раніше Соцпортал писав про історію киянки Олени Гострої, старшому синові якої майже 30 років тому поставили діагноз аутизм. У спробах допомогти дитині впоратися із захворюванням, про яке тоді в Україні майже ніхто не знав, Олена відмовилася від кар'єри економіста і пройшла шлях від волонтерки до працівниці реабілітаційного центру та громадської активістки. Вона розповіла про те, як працює система соціальної та трудової реабілітації в Україні, які перспективи мають дорослі люди з аутизмом і як, на її думку, її слід реформувати.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Усі новини про соціальні виплати в Україні читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" Viber в або в Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоuGРТ!