Без “швидкої” біля лінії фронту: на Донеччині ліквідовують підстанцію екстреної допомоги

Медики наполягають на несправедливості такого рішення і підкреслюють, що заради пацієнтів постійно ризикують життям. Водночас керівництво зазначає, що Національна служба здоровʼя України (НСЗУ) відмовила закладу в фінансуванні, тож можливості продовжувати роботу немає. Працівників попередили, що через два місяці їх буде звільнено. Детальніше про ситуацію пише Соцпортал.

“Швидка” рухається за фронтом

Ми працювали спочатку в Покровську. З Покровська нас перевели в Удачне, потім в Добропілля. А звідти - на Новодонецьке. І весь час фронт від нас на відстані 15-20 км, — зазначає фельдшер Альберт, який понад 40 років пропрацював на “швидкій”.

Попри цю близькість, громада лишається відносно тихою — її немає у переліку територій, де оголошено обовʼязкову евакуацію родин з дітьми. Медики стверджують, що мають багато роботи — вони регулярно вивозять цивільних та військових, доправляють в місцеві лікарні або, у тяжких випадках, евакуюють в найближчі обласні центри.

Залишилось дуже багато жителів, яких ми обслуговуємо. На даний момент ми їздимо на Краматорськ, в Дніпро, на Полтаву. Хворих дуже багато. Людей не менше. Люди залишаються, і діти залишаються. Скільки інфарктів, інсультів возимо. З чим пов'язано це скорочення зовсім не зрозуміло, — каже колега Альберта, фельдшерка Ліна.

Робота ця є небезпечною. За даними МОЗ на 2025 рік, від російських обстрілів загинуло 58 медиків “швидкої”. Ще щонайменше один смертельний випадок стався в січні 2026 року в Києві, де від повторного обстрілу загинув фельдшер, який надавав допомогу постраждалим. Однак Альберт наголошує, що медики готові й надалі виконувати свою роботу.

Люди, які у нас працюють, вони — з Авдіївки, Селидова, Покровська, Мирнограда. У людей не залишилося свого житла, залишилася тільки робота, — каже Альберт.

За словами медичного техніка Валерія, який родом з Авдіївки, він давно знає, що таке робота в умовах війни.

Ми ще з 2014 року вивозили поранених. У нас стара частина Авдіївка обстрілювалася, ми це відчували постійно. А коли вже “повномасштабка” почалася, я почав “рухатись” з фронтом, — каже Валерій.

За ці роки його бригада опинялася в найгарячіших і найнебезпечніших точках.

Ми поїхали, коли бомбили міст Горбатий в Покровську. В Селидовому ми вивозили поранених, коли лікарню обстріляли. Першими були на місці разом з рятувальниками, коли після обстрілів були десятки поранених. Всіх таких випадків і не перерахувати. Ніхто не відмовляється від роботи. На яких машинах? На цих [застарілих]. Але ми працюємо. Ми виконаємо свою роботу. А з нами так вчинили, — каже Валерій.

Фельдшерка Оксана також працює на “швидкій” від початку російської агресії на Донбасі.

В 2014-му та на початку 2015-го року ми возили поранених наших хлопців. Перших, які були розстріляні на Карлівці, ми вивозили. Потім з аеропорту. Зараз ми більш підготовлені, у нас хоч якісь тренінги, турнікети, кровоспинні є. Тоді ж ми не були готові, у нас були старі джгути, бинти звичайні і все, — розповідає Оксана.

За час повномасштабного вторгнення її бригада також опинялася фактично на передовій.

Це не ракети й не шахеди, це вже арта, це гранатомети, це танки. Ми чуємо виліт, вжух, і вже приліт, вже на нас глина летить і все інше. Але ж люди потребують допомоги, — каже фельдшерка.

За свою роботу вона отримала відзнаку Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ) II ступеня. Однак нагорода не передбачає додаткові доплати за роботу.

А від повідомлення про скорочення не вберегло навіть те, що наразі Оксана є вагітною.

Я по закону не можу бути скорочена. Відділ кадрів сказав, що не повинен все про всіх знати. Я скаргу залишилась на Урядову гарячу лінію. Вони передали на Держпрацю. Вони там всі в шоці, — каже Оксана.

Як зазначає керівниця КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Світлана Рязанцева, про положення співробітниці не було відомо.

Хоча перед цим відомості про всіх збирав відділи кадрів, — запевняє керівниця.

Повідомляти про захищені та вразливі категорії, а також брати участь у процесі визначення співробітників, які мають першочергове право залишитися на роботі під час скорочення, мала б профспілка. Однак вона залучена не була. Тож тепер медики вважають, що процес був непрозорим і планують його оскаржувати.

“Низи верхам не указ". Чим мотивують скорочення медиків

Коли колектив підстанції отримав повідомлення про майбутнє скорочення, то почав вимагати пояснення від керівництва. Оскільки адміністрація перебуває в іншому місті, мала пройти відеоконференцію. Медики просили свого начальника станції провести її зранку, коли буде присутня більшість колективу.

І коли це ми озвучили, він сказав, що низи не можуть указувати верхам, коли призначати місце зустрічі. Люди це почули й обурились. Що це за низи й верхи. Ніби ми раби, які мають тільки працювати мовчки, — зазначив Альберт.

Приниження зі сторони керівника підштовхнуло, як часто буває в таких випадках, колектив до опору. Тож медики почали вимагати документи, повʼязані з процесом скорочення. Натомість начальник станції вдався до залякувань.

Він сказав: “Ви повинні думати про майбутнє. Хто вам буде писати характеристики? Це ми”. Почали залякувати, що не буде вам премій, — каже Оксана.

Своєю чергою, керівниця обласного центру "екстренки" Світлана Рязанцева зазначає, що головною причиною скорочення підстанції є відмова НСЗУ у фінансуванні центру. За її словами, заклад мав заощаджені кошти за минулі роки, що дозволяло виплачувати підвищені зарплати та премії медикам. Навіть попри те, що минулого року НСЗУ вже зупиняло фінансування. Однак цього року центр знову отримав відмову, а заощадження вичерпалися.

Грошей вистачить до травня. Я була в міністерстві два тижні тому, розповідала про нашу ситуацію. І от що я от отримала. Я, звичано, у "захваті", — зазначає керівниця центру.

У відповіді на запит Соцпорталу НСЗУ підтвердила, що фінансування центру за минулий і нинішній рік становить 12 грн — по 1 грн на місяць, і зазначила, що розрахунок було проведено "на підставі положень абзаців 6-7 пункту 32 Порядку". Мається на увазі постанова Кабміну від 31 грудня 2025 р. № 1808, у якій сказано:

НСЗУ укладає договори щодо надання екстреної медичної допомоги із запланованою вартістю 1 гривня на місяць із закладами охорони здоров’я, в яких залишок коштів на поточному та інших (вкладних (депозитних) тощо) рахунках станом на 1 грудня 2025 р. згідно з інформацією про оплату та витрати на забезпечення медичного обслуговування за програмою медичних гарантій за грудень 2025 р., поданою відповідно до договору, який діяв у 2025 році, перевищує загальну суму середньої нарахованої заробітної плати та нарахованого єдиного соціального внеску за шість місяців 2025 року згідно з інформацією про оплату та витрати на забезпечення медичного обслуговування за програмою медичних гарантій за січень - грудень 2025 р., з обов’язковим переглядом запланованої вартості згідно з інформацією про оплату та витрати на забезпечення медичного обслуговування за програмою медичних гарантій за квітень, липень і жовтень 2026 р. відповідно до договору.

Тож держава призупиняє виплати, якщо заклад має “подушку безпеки”, якої вистачило б на півроку виплати зарплат і ЄСВ. Тобто, НСЗУ не спрямовує нові гроші, доки не будуть використані залишки. Відповідно до даних OpenDataBot, чистий прибуток підприємства станом на 2025 рік був відʼємним і становив -287 млн ​​грн. Також відображаються активи на 534 млн грн, проте тут йдеться про все майно центру.

“Ми за себе та за народ”. Що буде з мешканцями громади без “швидкої”

Своєю чергою, Світлана Рязанцева пов'язує відмову НСЗУ у фінансуванні зі скороченням населення у громаді. Попередні норми передбачали, що одна бригада має обслуговувати 10 тисяч людей. Натомість у підстанції зараз 4-5 бригад, а в Новодонецькому та навколишніх селах проживає лише близько 15 тисяч людей. Передбачається, що тепер сюди будуть їздити бригади з сусідніх громад. Крім того, за словами керівниці центру, частина викликів, особливо до літніх людей, не відноситься до невідкладної допомоги.

Центр первинної медико-санітарної допомоги має обслуговувати таких пацієнтів. З цього приводу в договорах з НСЗУ прописано, що ми не маємо обслуговувати неекстрені виклики, інакше вони будуть нас перевіряти і штрафувати. Але в умовах війни ми нікого не відкидуємо. Якщо є виклики, які зовсім "не наші", ми переадресовуємо і сповіщаємо "первинку", яка має на них їхати. У них є автомобіль, — каже Сітлана Рязанцева.

Однак за словами медиків, спроможності інших підстанцій та найближчих медичних закладів невеликі. А первинна допомога переважно веде прийом онлайн.

У нас є чоловік з онкологією, у нього стоїть катетер, який постійно забивається. Ми його возимо практично через зміну на Краматорськ. Або жінка зі змішаним типом астми. Бабуся з дідусем старенькі, у яких немає ніякої допомоги. Багато хронічних хвороб, які вже запущені, тому що сімейна медицина тут працює лише онлайн. А що таке медицина онлайн?, — каже фельдшерка Марина.

На її думку, після скорочення "швидких" хворим доведеться самотужки вирішувати, як добратися до найближчого пункту медичної допомоги. Її колега Оксана також підкреслює, що до громади постійно прибувають переселенці з сусідніх охоплених бойовими діями територій. Це переважно люди без великих статків та власного транспорту. При цьому в прифронтових регіонах значно вищі ризики й майже відсутній громадський транспорт.

Якщо вони закриють нашу підстанцію, хто буде їх обслуговувати? Нас залишилось трішки людей, які дуже люблять свою роботу. Це 44 людини, які працюють добами на благо суспільства та людей. Нам досі вивозять з Добропілля поранених. У когось цукор впав, у когось високий, у когось ще щось. Тут багато сіл, багато людей, які мігрують, переміщаються потрошку, бо не хочуть далеко виїжджати. Якщо нас скоротити, то хто буде цих людей обслуговувати? Люди залишаться сам на сам, у них не буде права на медичну допомогу. Це нонсенс! Найближча лікарня — це Краматорськ. Є в Олександрівці декілька терапевтичних койок. Але якщо по "екстренці", банально дитина захворіла, або ж поранення, не дай Боже, її туди ніхто не прийме, — каже Оксана.

Тому, за її словами, вони боротимуться за збереження підстанції швидкої допомоги, “за себе та за народ”.

Ми, якщо вже почали — не зупинимося. Ми подзвонили на гарячу лінію МОЗ, на гарячу лінію Держпраці. Будуть колективні листи йти й на президента, — наголошує фельдшерка Марина.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про медичну реформу в Україні читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!