Археологи знайшли лицаря з важкою деформацією черепа - і з'ясували, як він жив і загинув

Іспанські археологи і медики заявили про рідкісне й унікальне відкриття: у середньовічного лицаря ордена Калатрави, який загинув у бою понад 600 років тому, вдалося діагностувати синдром Крузона - рідкісне генетичне захворювання, що викликає важку деформацію черепа.

Незвичайні людські останки були виявлені під час розкопок у замку Соріта-де-лос-Канес (провінція Гвадалахара). Поруч із типовим скелетом дорослого чоловіка археологи знайшли череп украй витягнутої форми - 23 сантиметри завдовжки та лише 12 сантиметрів завширшки, що одразу привернуло увагу дослідників.

Щоб зрозуміти, ким була ця людина і як вона змогла дожити до зрілого віку, скелет передали в лабораторію антропологині Карме Ріссек з Університету Ровіра-і-Вірхілі. Результати дослідження опубліковані в журналі Heritage.

Морфологічний аналіз засвідчив, що рештки належать чоловікові близько 50 років, який жив у період з XIII по XV століття. Сліди фізичного навантаження на кістках - особливо на правій руці та ногах - збіглися з аналогічними ознаками в інших лицарів ордена Калатрави і вказували на регулярну верхову їзду та володіння зброєю.

Ключовим доказом бойової загибелі стали травми: проникаюче поранення в ділянку скроні, удар у потиличну частину черепа і серйозна контузія лівої гомілки. Усі ушкодження були завдані за життя і не мали ознак загоєння, що характерно для смертельних ран, отриманих у бою.

Однак головною загадкою виявився сам череп. Його форма свідчила про важку форму краніосиностозу - стану, за якого черепні шви передчасно зростаються в дитинстві, порушуючи ріст голови. Такі випадки вкрай рідко фіксуються в дорослих, тим паче - у професійних воїнів.

Додаткові пошкодження щелепи та відсутність зубів із правого боку вказували на серйозні проблеми з жуванням. Дослідники припускають, що частину зубів могли видалити навмисно, щоб полегшити прийом їжі.

Провівши диференціальну діагностику, команда виключила інші синдроми, що супроводжуються вкороченою тривалістю життя або ураженням скелета, і дійшла найімовірнішого висновку: синдром Крузона. Це рідкісне спадкове захворювання зазвичай не впливає на інтелект і тривалість життя, що пояснює, як ця людина змогла стати лицарем і дожити до зрілих років.

За словами Карме Ріссек, незважаючи на фізичні обмеження, цей чоловік був повноцінним членом військового ордена: він їздив верхи, воював і, як показують останки, загинув на полі бою нарівні з іншими.

Дослідники підкреслюють, що цей випадок є унікальним для археології і дає рідкісне уявлення про те, як люди з важкими вродженими захворюваннями могли жити і брати участь у військовому житті Середньовіччя.