Антропологи розповіли, як мегаполіси шкодять нашому здоров'ю

Сучасне міське життя дедалі далі відходить від умов, у яких формувалася людина як вид.

Через це зростає розрив між тим, до чого пристосоване наше тіло, і тим, як ми живемо зараз, стверджують еволюційні антропологи Колін Шоу з Цюріхського університету і Деніел Лонгман з Університету Лафборо. Свою гіпотезу вони описали в огляді в журналі Biological Reviews.

Протягом сотень тисяч років люди жили як мисливці-збирачі: багато рухалися, відчували короткочасний, "гострий" стрес, постійно взаємодіяли з природним середовищем. Індустріалізація всього за кілька століть радикально змінила довкілля: додалися шум, світлове і повітряне забруднення, мікропластик, пестициди, надлишок штучного світла, оброблені продукти і малорухливий спосіб життя.

"У наших прадавніх умовах ми були добре пристосовані до гострого стресу - щоб втекти від хижака або дати відсіч, - пояснює Колін Шоу. - Лев з'являвся час від часу, ви мали бути готовими захищатися або тікати. Головне - що лев потім зникав".

Сьогоднішні подразники - затори, дедлайни, сповіщення, соціальні мережі, постійний шум - запускають ті ж самі біологічні механізми, але без "розв'язки" і відновлення.

"Наш організм реагує так, немов кожен із цих факторів - новий лев, - додає Деніел Лонгман. - Система стресу вмикається знову і знову, а ось фази повноцінного відпочинку та обнулення майже немає".

З еволюційного погляду успіх виду визначається виживанням і здатністю до розмноження. На думку авторів, індустріальне середовище б'є відразу в обох напрямках. Вони вказують на глобальне падіння народжуваності та зростання хронічних запальних захворювань, включно з аутоімунними, як на ознаки біологічної ціни, яку платить організм за життя в техногенному світі.

Окремий приклад - зафіксоване з 1950-х років зниження якості сперми: падає кількість і рухливість сперматозоїдів. Шоу пов'язує це з впливом пестицидів і гербіцидів у продуктах харчування, а також мікропластику.

"Ми живемо в дивному парадоксі: з одного боку, індустріалізація дала багатьом людям на планеті безпрецедентний рівень комфорту, харчування та медичної допомоги, - каже Шоу. - З іншого - багато досягнень індустріального світу завдають шкоди нашим імунним, когнітивним, фізичним і репродуктивним функціям".

Біологічна еволюція йде надто повільно, щоб встигати за такими змінами середовища, підкреслюють учені. Генетичні адаптації вимагають десятків-сотень тисяч років, тоді як міста, технології та звички змінюються за лічені покоління. Тому, на їхню думку, розраховувати на "природне звикання" організму до індустріального світу не можна - необхідні культурні та інфраструктурні рішення.

Одна з ключових ідей - переглянути ставлення до природи як до важливого чинника здоров'я. Це означає захищати і відновлювати зелені зони, максимально схожі на природні ландшафти, де люди можуть частіше бувати, а не тільки бачити їх на картинках. Інша - по-новому проєктувати міста, враховуючи фізіологію людини: рівень шуму, освітленість, якість повітря, наявність зелених насаджень і просторів для руху та відпочинку.

"Наші дослідження допомагають зрозуміти, які стимули найсильніше впливають, наприклад, на артеріальний тиск, частоту пульсу або стан імунної системи, - пояснює Шоу. - Цю інформацію важливо передавати тим, хто ухвалює рішення в містобудуванні та політиці".

За словами вчених, щоб зменшити еволюційний "розрив", суспільству потрібно одночасно робити два кроки: "правильно налаштувати" міста і повернути людям більше живого контакту з природою - від щоденних прогулянок у парку до захисту цілих екосистем,