999 квадрильйонів грн проти Кремля: українці подають до сосуду на РФ за збитки від війни

Зруйноване житло, втрачений бізнес, моральні страждання - все це стає предметом судових розглядів, які виходять далеко за рамки національного рівня і набувають міжнародного резонансу. Повідомляє "Вікно відновлення".

Згідно з даними "Опендатабот", на сьогодні українські суди винесли щонайменше 1 482 рішення за позовами проти РФ, присудивши загальну суму компенсацій у розмірі 913 мільярдів гривень. Ці рішення існують на папері, проте їх виконання на практиці вкрай ускладнене: Росія не визнає провину, а міжнародне право ускладнює можливість примусового стягнення.

Найбільшу компенсацію серед фізичних осіб отримав харків'янин - 328 тисяч гривень. Жителі Запоріжжя відсудили по 170 тисяч. Серед бізнесу лідирує агрокомпанія "Магнат", яка виграла 180 мільярдів гривень в одному позові і ще 67 мільярдів - у другому. Друге місце посідає Алчевський коксохімічний завод із компенсацією в 12 мільярдів гривень.

Особливу увагу привернув позов жителя Хмельницької області на астрономічну суму - 999 квадрильйонів гривень. Хоча суд відмовив у задоволенні, ця цифра символізує масштаб втрат і болю, які українці відчувають через війну.

У 2023 році суди задовольнили 239 позовів від громадян і 224 від бізнесу. У 39 і 3 випадках відповідно - відмовили. У 2024-му тенденція зберігається: уже понад 120 позитивних рішень, включно зі справами бізнесу.

Однак головна проблема - це виконання цих рішень. Як пояснює юрист і директор "Центру Дністрянського" Іван Городицький, Росія навряд чи добровільно виконає ці рішення, а інші держави, найімовірніше, відмовлять у примусовому виконанні, посилаючись на юрисдикційний імунітет. Крім того, на території України практично відсутнє російське майно, яке можна було б використовувати для реального виконання рішень.

У зв'язку з цим українські компанії, які отримали позитивні судові вердикти, вже звертаються до міжнародних судів, намагаючись домогтися справедливості на глобальному рівні.

Судові позови проти РФ - це не тільки правовий інструмент, а й політичний сигнал: Україна не забуде і не пробачить. Навіть якщо компенсації поки що залишаються цифрами на папері, боротьба за справедливість триває.