2026 рік визначить межі можливого у війні Росії проти України: думка аналітиків

Сторони незабаром можуть зрівняти позиції, однак цей рік буде вирішальним через низку причин, пише Олександр Савицький для Польського Радіо.

2026 рік може стати першим роком повномасштабної війни, коли сторони вийдуть на відносно рівні позиції.

Таку думку висловили українські аналітики, ґрунтуючись на фактах про скорочення ресурсів РФ і зростання оборонних здібностей України.

Однак баланс сил не гарантує перемоги жодній зі сторін: результат залежатиме від спроможності ефективно управляти військовими, економічними та політичними ресурсами, а також від того, хто зможе нав'язати власне бачення світу.

Політичний аналітик і експерт із вивчення Росії Ігор Тишкевич вважає, що, незважаючи на наступ російської армії на деяких частинах фронту, ситуація для України залишається керованою: стратегічного обвалу не відбулося, і, за правильних рішень, 2026 рік може привести Україну до стабілізації. Найближчими місяцями рішення українського керівництва матимуть визначальний характер, вважає експерт.

Водночас Україна вийшла на режим системних ударів по російській енергетичній і військовій інфраструктурі, а також фактично витіснила Чорноморський флот РФ у східну частину акваторії. Саме з цих позицій Київ увійшов у міжнародні переговори - на позиції, яка виявилася значно сильнішою, ніж розраховував Кремль.

Ключовим зовнішньополітичним чинником аналітики називають "американський трек".

За деякими оцінками, Вашингтон прагне мінімізувати власні витрати, отримати вигоду з потенційної мирної угоди і водночас використати Росію як елемент стримування Китаю. На думку експерта, США намагаються перекласти фінансову відповідальність за підтримку миру на європейських партнерів, а Україна опиняється під тиском мирних ініціатив, які не завжди відповідають її інтересам.

Попри очевидні порушення міжнародного права з боку РФ, Україна зазнає значного тиску під час мирних переговорів. Аналітики звертають увагу, що в так званому "плані Трампа-Віткоффа" міститься перелік пропозицій для Росії та вимог до України, що фактично ставить агресора та жертву на один рівень.

У контексті ситуації експерт попереджає про ризик так званого "грузинського сценарію", якщо Київ погодиться на прямі переговори без участі Євросоюзу. Йдеться про загрозу внутрішньополітичної кризи та фактичного примусу до відмови від частини земель.

Якщо Україна погодиться на прямі переговори саме зараз, а Європейський Союз залишиться поза цим процесом, ми виходимо на найгірший для Києва "грузинський сценарій" із втратою територій, - вважає Тишкевич.

За словами Ігоря Тишкевича, завдяки дипломатичним маневрам Києву наразі вдалося уникнути найнебезпечніших пасток початкового варіанту "мирного плану", але остаточного тексту все ще не сформовано.

Зараз у нас фактично звуження сценарного поля. Це "фінський" сценарій і "грузинський" або "корейський" сценарії, - оцінив експерт.

Ці варіанти означають або часткове визнання окупації з ризиком глибокої внутрішньої дестабілізації, або невизнання територіальних втрат і заморожування війни на десятиліття.

Альтернативним варіантом, за словами експерта, є заморожування бойових дій по лінії фронту за участю ЄС у переговорах. Такий сценарій, однак, не дає Україні жодних реальних гарантій безпеки і в деякому сенсі нагадує Будапештський меморандум. У кращому випадку це відкриє шлях до подальших політичних консультацій, у гіршому - запустить новий цикл нестабільності.

Варто зазначити, що, згідно з соціологічними опитуваннями, абсолютна більшість українців категорично відкидає ідею територіальних поступок.

Наприкінці 2025 року відбулося певне зближення позицій Києва та Брюсселя, а також провалилися спроби Кремля дискредитувати Україну на міжнародній арені. На початку 2026 року з'явилися ознаки можливої еволюції позиції Пекіна щодо війни, однак говорити про зміну курсу поки що зарано. За оцінками аналітиків, Пекін зацікавлений у посиленні залежності російської економіки та маніпулює процесом врегулювання війни, не бажаючи поступатися статусом глобального гравця.

Експерти сходяться на думці, що 2026 рік стане не роком миру, а роком визначення меж можливого.

Україна входить у нього із сильною дипломатичною позицією, але також під безпрецедентним тиском.

Результат залежатиме від того, чи зможе держава втримати суб'єктність у світі, де великі гравці частіше розглядають війну як елемент глобального торгу, - резюмує Савицький.