2025 рік увійшов до трійки найспекотніших за всю історію спостережень - учені

2025 рік став одним із трьох найтепліших за всю історію метеоспостережень, а середня глобальна температура за останні три роки вперше перевищила поріг у 1,5 °C, встановлений Паризькою кліматичною угодою. Про це йдеться в новому аналізі міжнародної групи World Weather Attribution (WWA).

Вчені підкреслюють: ключовою причиною рекордної спеки залишається людська діяльність, насамперед тривале спалювання вугілля, нафти і газу, незважаючи на наявність природного охолоджувального фактора - феномена Ла-Нінья.

Паризький поріг пройдено вперше

Паризька угода 2015 року передбачала стримування глобального потепління в межах 1,5 °C порівняно з доіндустріальним рівнем. За словами дослідників, перевищення цього порога істотно підвищує ризик смертельно небезпечних погодних явищ і масштабного руйнування екосистем.

"Якщо ми не припинимо спалювання викопного палива найближчим часом, утримати потепління буде вкрай складно", - заявила кліматологиня Імперського коледжу Лондона і співзасновниця WWA Фридерике Отто.

Екстремальна погода стала нормою

Аналіз охоплює рік, відзначений масовими кліматичними катастрофами по всьому світу. Фахівці WWA виявили 157 екстремальних погодних подій, що відповідають критеріям високої небезпеки - від сотень загиблих до запровадження надзвичайного стану. З них 22 випадки було детально вивчено.

Найсмертоноснішими явищами 2025 року стали теплові хвилі. За оцінкою вчених, деякі з них стали в 10 разів імовірнішими, ніж десять років тому, винятково через зміну клімату.

"Такі хвилі спеки сьогодні стали звичайними, але без антропогенної зміни клімату вони були б практично неможливими", - підкреслила Отто.

Пожежі, повені та урагани

Тривалі посухи сприяли масштабним лісовим пожежам у Греції та Туреччині. У Мексиці проливні дощі та повені забрали десятки життів. Супертайфун "Фунг-Вонг" змусив понад мільйон людей покинути свої будинки на Філіппінах. В Індії мусонні зливи спричинили руйнівні зсуви ґрунту та паводки.

Особлива увага в доповіді приділяється поняттю "межа адаптації" - моменту, коли навіть розвинені системи попередження та реагування перестають справлятися. Як приклад наводиться ураган "Мелісса", який посилився настільки швидко, що влада не встигла підготуватися. Ямайка, Куба і Гаїті зазнали колосальних втрат.

Кліматична політика буксує

Кліматичні переговори ООН, що пройшли в Бразилії в листопаді 2025 року, завершилися без чіткого плану відмови від викопного палива. Хоча фінансування заходів адаптації було збільшено, його реалізація займе роки.

При цьому країни рухаються в різних напрямках:

• Китай активно розвиває сонячну та вітрову енергетику, але продовжує інвестувати у вугілля.
• У Європі екстремальна погода посилює заклики до кліматичних заходів, проте частина країн побоюється уповільнення економіки.
• У США адміністрація Дональда Трампа зробила ставку на підтримку нафти, газу і вугілля, згорнувши багато ініціатив у сфері чистої енергії.

"Геополітичний клімат зараз вкрай несприятливий - занадто багато політиків діють в інтересах паливної індустрії, а не своїх громадян", - зазначила Отто.

Вчені: прогрес є, але його недостатньо

Експерти сходяться на думці, що перевищення позначки 1,5 °C вже відбулося, проте часткове обернення тренда все ще можливе. Для цього необхідні більш ранні системи попередження, нові стратегії реагування та прискорений енергетичний перехід.

"Ми вже бачимо катастрофи там, де їх раніше не було, і вони розвиваються швидше і складніше", - заявив кліматолог Колумбійського університету Ендрю Кручкевич. - "Прогрес є, але його явно недостатньо".