1400 років тому дітям робили тату - і це не рідкість

Археологи та біоархеологи виявили несподівану деталь повсякденного життя середньовічної Нубії: татуювання робили навіть немовлятам і малюкам, причому часто - на обличчі. Знахідку отримали під час систематичного обстеження останків із долини Нілу на території сучасного Судану.

Дослідницька група під керівництвом Анни Остін спільно з Брендою Бейкер і Тетяною Йованович вивчила 1 048 людських решток із трьох пам'яток - Semna South, Qinifab School і Kulubnarti, які охоплюють період приблизно 350 р. до н.е. - 1400 р. н.е. Ключовим інструментом стала мультиспектральна (включно з ближнім ІЧ-діапазоном) зйомка, що дає змогу "підсвітити" малюнки під поверхнею шкіри: татуювання можуть бути майже непомітні звичайним оком на потемнілій або сильно зістареній тканині.

Що вдалося побачити

За допомогою нової методики команда виявила татуювання у 27 осіб; при цьому 25 з них раніше не були відомі дослідникам - тобто робота майже подвоїла кількість задокументованих випадків татуювань у Нільській долині (до цього йшлося приблизно про 30 відомих прикладів).

Татуювання знайшли у людей різної статі та віку - від немовлят до літніх. Особливо виділяється пам'ятка Kulubnarti, яку пов'язують із християнським періодом: тут сліди тату виявилися помітно поширенішими, а частина малюнків могла нагадувати хрестоподібні позначки на чолі.

Окремий сюрприз - вік: дослідники повідомляють про можливі сліди тату в дитини, яка молодша за рік, та про випадки, коли татуювання фіксуються в дітей до 3 років. Крім того, на деяких останках видно ознаки "накладення" нових малюнків поверх старих - це може означати, що татуювання повторювали навіть у зовсім маленьких дітей.

Чому "винне" християнство

За даними авторів, розподіл і стилістика малюнків вказують на культурний зсув. У більш ранніх традиціях татуювання, судячи з описів, частіше були прихованими і нерідко асоціювалися з жіночою практикою. А в християнську епоху на Kulubnarti татуювання стають максимально помітними - на лобі, скронях і щоках - і, ймовірно, виконувалися швидшим способом: за формою відмітин дослідники припускають поодинокі проколи гострим інструментом (аж до "ножового" наконечника), що зручніше при роботі з непосидючими дітьми.

Захисний символ чи "народна медицина"?

Автори обговорюють і практичне пояснення: лицьові тату могли виконувати захисну/лікувальну функцію. Зокрема, через локалізацію на голові та частоту в дітей висувається версія про зв'язок із симптомами на кшталт головних болів і високих температур (які, наприклад, характерні для малярії та інших інфекцій).