100 днів війни – підсумки від бізнесу

Більшість бізнесів змогли, наскільки це можливо, адаптуватися до ситуації та поступово продовжувати роботу. Детальніше про те, скільки бізнесів відновили роботу за 100 днів війни, у якому форматі тощо. - Розповідає Європейська Бізнес Асоціація .

Отже, із ключового

• замість дозвільних документів було дозволено подавати електронні декларації,
• спрощено митне оформлення товарів,
• введено мораторій на майже всі перевірки бізнесу (за винятком - контролю за ціноутворенням, відновлення перевірок для відшкодування ПДВ тощо),
• відстрочено обов'язкове використання електронного підпису,
• скасовано обов'язковість маркування непродовольчої продукції українською мовою на період воєнного стану,
• спрощені трудові відносини (врегульовані питання – надання безстрокової відпустки, дистанційної роботи тощо).

Водночас створено умови для ослаблення податкового навантаження на бізнес, який не працює чи працює частково. Більше того, спрощено процедуру видачі дозволів на міжнародні автоперевезення для бізнесу тощо.

У тих промисловості, наприклад, впроваджена екстрена реєстрація лікарських засобів з будь-якої країни світу (крім країни-агресора) і електронізована подача реєстраційних документів на ліки.

Крім того, знижено адміністративне навантаження на аграріїв на час війни (скасовано необхідність отримання виведення держсанепідекспертизи для цілей державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів; спрощено фітосанітарні вимоги при експорті та переміщенні продукції рослинного походження територією України) тощо.

Крім того, суттєво активізувалися євроінтеграційні переговори і за ці 100 днів країна зробила вагомий крок у напрямі євроінтеграції. Водночас, бізнес та вся країна загалом дуже очікують на статус кандидата на вступ України до ЄС у червні – щоб дати зелене світло та мотивацію для подальшої роботи.

У той же час, у спільноти є й певні питання, які все ж таки було б добре повноцінно врегулювати. Так, зараз влада активно промотує важливість відновлення роботи бізнесу, сплати податків для підтримки економіки – і підприємці роблять усе можливе для цього. Однак наступні питання все ж таки повноцінну роботу стримують.

Перше питання стосується бронювання співробітників та мобілізації . Для розвитку, повноцінної роботи, запуску/відновлення проектів підприємцям іноді потрібно виїжджати за кордон – проводити переговори, укладати домовленості, погоджувати маршрути та контракти тощо. Проте зараз підприємцю неможливо короткостроково виїхати у відрядження за кордон, якщо за ним немає тимчасового бронювання від військової служби як критично важливого працівника. Однак, отримати таке бронювання можна виключно у разі наявності мобілізаційного завдання для такого підприємства. У той же час, практичного розуміння як отримувати ці завдання у бізнесу немає, що унеможливлює як виїзд за кордон, так і тимчасове бронювання від військової служби. Тому це питання все ж таки було б добре врегулювати.

Друге питання – валютні обмеження . Безумовно, на початку війни Національний банк професійно та ефективно спрацював, щоб утримати макроекономічну стабільність. Водночас питання валютних обмежень дуже сповільнюють, а часом і зупиняють роботу саме легального бізнесу. Тому спільнота дуже сподівається, що ці обмеження все ж таки вдасться переглянути як існування Переліку критичного імпорту. Безумовно, зараз є різні підходи до його формування, зокрема, і Асоціація не має єдиної думки з цього приводу. Однак очевидно, що запускати економіку, про що зараз активно говорять влада, стримуючими факторами навряд чи вдасться.

Третє питання – посилення фіскального тиску на бізнес . Так, нещодавно з'явилася ініціатива щодо впровадження прогресивної шкали оподаткування та збільшення податкового навантаження для сумлінних платників, яке, крім іншого, передбачає й збільшення для деякого прозорого бізнесу податків. На жаль, такі пропозиції не вселяють впевненості у прозорості колаборації бізнесу з владою. Так, підвищення фіскального тиску є не вчасно. Більше того, Асоціація завжди виступала за зниження податкового навантаження на бізнес. Нещодавно представники спільноти обговорювали цю ідею з авторами законопроекту та, сподіваємось, нам вдалося донести позицію бізнесу. Водночас сподіваємося, що такі ініціативи більше не матимуть місце, адже розуміємо, що вони навряд чи будуть продуктивними для економіки.

І четверте питання – необхідність розблокування портів. Очевидно, що це не лише заклик до української влади, а й до міжнародної спільноти.