Поиск

​Без права на пенсію. Що насправді означає реформа для мільйонів українців

11 жовтня Верховна Рада прийняла урядовий закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”. Ми вирішили поспілкуватися із столичними експертами, щоб зрозуміти, що несе українцям так зване «осучаснення пенсій».

Відомо, що ряд експертів критикував проект як такий, що породжує багато соціальних проблем і, щонайменше, не відповідає своїй назві.

Однак ані авторів з Кабміну, ані народних депутатів це не зупинило. За закон проголосували 288 парламентарів. Блок Петра Порошенка дав 122 голоси, “Народний фронт” - 75, “Самопоміч” - 14, Радикальна партія Олега Ляшка - 17, позафракційні - 23, група “Партія “Відродження” - 22, група “Воля народу” - 15.

Серед київських мажоритарників пенсійну реформу підтримали Віталій Сташук та Леонід Ємець з “Народного фронту”,Володимир Ар'єв, Дмитро Андрієвський та Олександр Третьяков з Блоку Петра Порошенка, Євген Рибчинський та Олександр Супруненко з “Волі народу”, а також позафракційні Борислав Береза та Віктор Чумак.

Експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Юрій Гаврилечко вважає, що запитань до реформи більше, ніж відповідей, і цього достатньо, щоб поставити під питання саму суть реформи.

«По-перше, це – не реформа. Це спроба з одного боку зменшити соціальні видатки держави, а з іншого- не дати можливість працюючим отримати достойну пенсію. Через які механізми це планується зробити.Перше, чим наділив себе Кабмін – це можливістю індексувати пенсії не на рівень інфляції, і не через зростання середньої заробітної плати, а лише на 50 відсотків інфляції і лише на 50 відсотків від рівня зростання заробітної плати, - вважає експерт. - Таким чином, заздалегідь програмується, що пенсіонери будуть завжди отримувати кошти, темпи зростання яких на 50 відсотків будуть меншими від інфляції. Таким чином, купівельна спроможністьпенсіонерів буде зменшуватись чи не кожного місяця».

Подвійні внески, подвійний облік

Закон, який за трактуванням влади, “осучаснив пенсії”, закріпив ряд положень, що піднімалися у зв’язку з пенсійним питанням ще з 2000-х років. Так, з 2019 року в Україні паралельно із солідарною почне також діяти обов’язкова накопичувальна пенсійна система. Відповідно до неї кожен українець із зарплати буде відраховувати певну суму на державний рахунок, з якого потім отримуватиме “додаткову” пенсію. Тобто внески до пенсійних фондів йтимуть і від сплати податків роботодавцем, і безпосередньо від робітника, або ж у певній пропорції з роботодавцем. При цьому наразі немає чіткого плану роботи накопичувальної системи і конкретних розмірів внесків. Вірогідно, вони коливатимуться від 2% до 7% від зарплатні. При цьому особи, яким станом на 1 січня 2019 року залишиться менше 10 років до досягнення пенсійного віку, матимуть право відмовитись сплачувати страхові внески до накопичувальної системи. А то працівникам, яким на той час буде менше 35 років, сплачувати їх треба буде обов'язково.

Цікаво, що добровільна накопичувальна система вже не перший рік діє в Україні, однак особливою популярністю не користується.

Старі без відпочинку, молоді без майбутнього

Іншим кардинальним нововведенням стало різке збільшення страхового стажу для отримання пенсії.

Нагадаємо, що для нарахування пенсії потрібен виключно страховий стаж, тобто період, за який державні фонди отримували страхові внески за людину. Весь отриманий до 2004 року стаж прирівнюють до страхового. До середини 2000 року його визначають за записами у трудовій книжці. Після - виключно за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Там же відображається і сума зарплати та відчислень.

Якщо до кінця цьогороку для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років буде достатньо 15 років страхового стажу, то починаючи з наступного треба щонайменше 25 років. Поступово ця умова зростатиме і в 2028 році становитиме 35 років.

Презентуючи ще навесні майбутню пенсійну реформу прем’єр-міністрВолодимир Гройсман заявив про те, що для людини, яка почала трудову діяльність по закінченню навчання, набрати 35 доків стажу не стане проблемою. Як приклад він наводив свою трудову діяльність, яка розпочалась в 16 років. Однак очільник уряду, очевидно, не хоче згадувати про тінізацію ринку праці в Україні, яка сягає чи не 30%. Робота без офіційного працевлаштування набула поширення в 90-ті і не втрачає позицій, особливо у сфері працевлаштування молоді. Варто згадати і українських заробітчан, кількість яких же обчислюється мільйонами. Для всіх цих категорій, які, за даними експертів, загалом становлять близько 4 млн чоловік, чиновникиготують розряд “не мають права на пенсію”. Вони отримувати по досягненню пенсійного віку державну допомогу, що становить 30% прожиткового мінімуму. Наразі це 393,6 грн.

До того ж збільшення страхового стажу у багатьох випадках фактично збільшить пенсійний вік і змусить літніх людей триматись за робочі місця, аби допрацьювати необхідні роки. Це призведе до конкуренції між старшим поколінням і молоддю за робочі місця, яких в Україні, як відомо, не вистачає. Цікаво, що у ряді європейських країн для літніх працівників існують пільги у вигляді звільнення від випробування, подовження відпусток чи збільшення зарплаті.

«Трудовий і страховий стаж не ототожнюються в законі. Це – абсолютно різні показники. Цим самим законом вводиться дуже специфічна сегрегація українського населення, в залежності від того, де і коли вони вчилися абопрацювали», - вважає Юрій Гаврилечко.

«Наприклад, для студентів лише денноїформи навчання і лише на бюджетній основі, до страхового стажу будуть включені роки навчання з 2004 по 2017. А чому саме ці роки? Чому тільки бюджет і денна форма навчання? А чим завинили ті, що вчився до 2004 року? Чи ті, хто самостійно сплачував за власне навчання – вони ж уже сплатили податки, жодної державної копійки не витрачаючи на свою освіту. Не зрозуміло!», - наводить приклад експерт.

Жінкам, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страховий стаж нараховується, оскільки за них внески сплачує управління соцзахисту. Однак через законодавчу колізію з 1 січня 2004 року до травня 2013 року жінкам не нараховувався страховий стаж за відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. Це близько 2 місяців до і 2 місяців після пологів. До того ж період догляду за дитиною до шести років, якщо остання потребує домашнього утримання, у страховий стаж не входить.

В той же час період військової строкової служби та період перебування на обліку у центрі зайнятості належать до страхового стажу.

Експерт вказує на ще один «страховий» піводний камінь, закладений у закон.

«Фактично, ті, хто не матиме цих необхідних років страхового стажу – не отримають соціальної виплати. Лише 30 відсотків від мінімальної пенсії і будуть отримуватиїї до 63 років. Дійсно, в законі є можливість, теоретично, докупити необхідні роки стажу, але де ж взяти тих 17 чи 19 тисяч гривень за рік, щоб докупити. При цьому, «докуплені роки стажу», принаймні, виходячи з чинної редакції закону, у моєму розумінні, дають право лише на мінімальну пенсію за віком, а не на трудову»,- зауважує він.

У «реформі» є і кілька анекдотичних моментів.

Приміром, починаючи з 1 січня 2028 року, людина, у якої буде 40 і більше років страхового стажу може отримати пенсію за віком незалежно від віку. Тобто, якщо хтось захоче мати пенсію у 18 років, і матиме у кишені 700 тисяч гривень, щоб докупити необхідні 40 років стажу, може піти з 2028 року на пенсію у 18 років.

«Чи буде це економічно доцільним, чи ні – скоріш за все, з урахуванням інфляції в Україні, скоріш за все буде. У довгостроковій перспективі такий вкладник отримає більше виплат, ніж вклав початково», - розмірковує експерт.

«Пенсійна реформа» порушує Конституцію України

Ще одним анекдотичним, а іншого боку, сумним моментом,є порушення ухваленим законом 95 статті Конституції України, яка дуже чітко вказує, що лише законом про бюджет можуть бути встановлені видатки на загальносуспільні потреби.

Пунктом другим Розділу другого Прикінцеві та перехідні положення Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо підвищення пенсій збільшено на пенсійну виплату, і ця виплата буде на 79 гривень більше ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 грудня 2017 року законом про державний бюджет України.

«Тобто, в будь-який момент,Уряд зможе припинити ці виплати на власний розсуд, тому що джерел покриття видатків ніде в законі не вказано. В бюджеті цих коштів немає. У пенсійному фонді цих коштів теж немає і розпису на них немає, бо вони якісь незрозумілі і антиконституційні. Більше того,такі виплати, у будь-який момент може припинити і конституційний суд», - розповідає Юрій Гаврилечко.

Ще одним цікавим моментом є те, що надалі уряд не зобов’язаний переглядати базу для розрахунку пенсій.

Якщо раніше кожного року, урядбув зобов’язаний робити так зване «осучаснення пенсій», яке мало відбуватися автоматично із зростанням середньоїзаробітної плати на 20 відсотків, то зараз нічого подібного не буде і база для розрахунку пенсій залишиться саме такою, якою вона є для перерахунку чинних пенсій.

«Для того, щоб виплатити так звані осучаснені пенсії, зберігаючи рівень трансфертів до пенсійного фонду у тих обсягах, що принаймні зазначений у проекті Держбюджету на 2018 рік, який є таким самим, як у 2017 році – тобто, близько 142 мільярдів гривень. Пенсійному фонду, власні надходження якого становили лише 50 відсотків від видатків наступного року доведеться десь ще додатково знайти ще 50 відсотків від власних надходжень – а це близько 70 мільярдів гривень, порівняно з цим роком.

Для того, щоб знайти ці гроші, нам потрібно, щоб або в Україні середня заробітна плата збільшилась на 50 відсотків, або фіскальне навантаження на фонд заробітної плати збільшивсяна 50 відсотків, або кількість платників внесків до пенсійного фонду збільшилась на 50 відсотків, - наводить розрахунки експерт, - Але нічого подібного не вийде. Тому виникає питання, за рахунок чого будуть покриватися виплати «осучаснених пенсій» поки що не зрозуміло. Відповіді на питання, з яких джерел це буде зроблено, у законі немає».

Чому пенсії збільшили не всім

Навіть таке сумнівне зростання виплат відбулося вкрай нерівномірно і далеко не для всіх.

Пов'язано це зі зміною формули, за якою розраховується пенсія. Якщо раніше стаж помножували на коефіцієнт 1,35, а потім на середню зарплату для розрахунку пенсії, то зараз стаж помножують на 1. При цьому за середню зарплатню беруть показники 2014-2016 років, де суми справді зросли, зважаючи на шалену інфляцію. До прийняття реформи базова зарплатня для розрахунку пенсій складала 1197 грн, тоді як тепер – 3760. Однак ці цифри ніяк не пов'язані зі зменшенням коефіцієнту. Єдиною метою його зміни, очевидно, є економія бюджету в 60 млрд грн. У свою чергу більше 10 млн пенсіонерів отримають на 20-30% меншу пенсію, ніж могли б. Саме тому для більшості пенсіонерів підвищення стало незначним і часто не складало і 100 грн.

На думку Юрія Гаврилечка, зменшення коефіцієнту трудового стажу з 1,35 до 1 відсотка за кожен рік стажу – це ще одна злочинна норма закону: пропрацювавши 35 років і маючи 35 років страхового стажу, людина отримує лише 35 відсотків від зарплати, а не 40,35, як було до реформи.

«Таким чином порушуються міжнародні зобов’язання України, зокрема 102 конвенція Міжнародної організації праці, яка чітко визначає, що працююча людина, що має 30 років сплати страхових внесків має отримувати пенсію у розмірі не менше, ніж 40 відсотків від середньої заробітної плати кваліфікованого працівника. У нас же буде 35 відсотків для чоловіків і 30 відсотків для жінок, - додає експерт. - Також зменшення коефіцієнту ваги страхового стажу з 1,35 до 1, фактично,нівелює диференціацію пенсій».

Наприклад. Якщо ви пропрацювали 35 років, а ваш сусід 40, - то різниця в пенсії буде складати всього на всього 5 відсотків.

Ті у кого, станом на 1 січня 2018 року не буде 25 років страхового стажу не зможуть вийти на пенсію у 60 років.

А ось суттєву надбавку отримали ті, чия зарплатня була значно вищою за середню у відповідний період, і наявний значний стаж. Проте практично не збільшилися пенсії у “нових” пенсіонерів, оскільки за період 2014-216 років середній показник зарплати суттєво не збільшувався, а коефіцієнт страхового стажу зменшився.

Зовсім не отримали підвищення пенсій ті, хто виходив за спеціальними законами. Це держслужбовці, працівники прокуратури, податківці, судді, військові, науковці. Таким пенсіонерам віце-прем’єр Павло Розенко навіть порекомендував подумати над доцільністю переходу зі спеціальної пенсії на звичайну.

Загалом же у результаті «осучаснення» суттєве підвищення пенсій отримали 5,6 млн пенсіонерів (46,9 %). Нічого чи майже нічого не отримали 53,1 % пенсіонерів.

Підготувала Гриневич Марія

Комментарии