Як українці бачать реінтеграцію Донбасу: результати дослідження

"Кальміуська група” опубліковала результати другої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження громадської думки щодо питань, пов’язаних із процесом реінтеграції непідконтрольних районів Донбасу.

Друга хвиля дослідження проводилась компанією GfK Ukraine на замовлення групи, метод опитування — телефонні інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування — з 3 по 19 травня 2018 року. Вибірка склала 1980 респондентів, з них 528 — з Донецької та Луганської областей (території, підконтрольні українському уряду). Зважені дані для населення України (1980 респондентів) відповідають розподілу населення за віком/статтю/типом населеного пункту і макрорегіонами згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2017 р; при зважуванні додатково враховано розподіл населення Донецької та Луганської областей за віком/статтю/типом населеного пункту. Для зручності у таблицях представлено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів. Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%. Дослідження проводилось в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

Блокада окупованих районів та органи місцевої влади

Абсолютна більшість опитаних підтримує збереження зв’язків із мешканцями непідконтрольної території. На думку респондентів з усієї Україні, економічна блокада зі збереженням гуманітарних відносин (пересування людей, виплата пенсій, водопостачання та енергопостачання) є найбільш доречним форматом гуманітарних та торговельних відносин між Україною та тимчасово окупованими територіями (51% населення в цілому і 49% жителів Донбасу вважають це дещо або абсолютно доречним). Навпаки, найменш бажаними є відсутність торгівлі, можливостей для надання послуг, здійснення платежів та контактів (включно з пересуванням людей) - 35% населення загалом і 30% жителів Донбасу сприймає це доречним.

Відчутна підтримка є у ідеї торгівлі тільки основними товарами (постачання продуктів харчування та товарів щоденного вжитку з підконтрольної частини України) - її підтримує 59% опитаних. Дозвіл на торгівлю і гуманітарні відносини у максимальному обсязі підтримує майже 42% опитаних.

Більше половини загальної чисельності населення України (57%) та дві третини жителів Донбасу (69%) вважають, що органи місцевої влади на нині непідконтрольних територіях Донбасу має обрати місцеве населення після початку процесу реінтеграції; однак, 34% населення і 20% жителів Донбасу погодились щоб центральна влада призначила органи місцевої влади на на територіях Донбасу, які зараз є тимчасово окупованими.

Що стосується формування муніципальної міліції на непідконтрольних територіях Донбасу після відновлення контролю над цими територіями, лише 14% серед усіх українців та 27% жителів Донбасу дозволили б місцевій владі сформувати місцеву поліцію. Навпаки, близько половини населення України (49%) вважають, що муніципальна поліція на нині непідконтрольних окупованих територіях повинна бути призначена центральною владою, як вона організована по всій Україні. Респонденти Донбасу висловлюють меншу підтримку такого підходу (33%). Ще 32% населення в цілому і 34% жителів Донбасу погодились щоб місцеві органи влади ухвалювали рішення щодо призначення середньої і нижньої ланки, а керівний склад був призначений Києвом.

Подібна думка висловлювалась стосовно формування судових органів: лише 13% населення в цілому та 25% жителів Донбасу дозволили б місцевим органам влади призначити судові органи. Навпаки, близько половини загального населення (54%) та 40% жителів Донбасу вважають за краще щоб їх сформувала центральна влада. 27% серед усіх мешканців та 29% жителів Донбасу віддають перевагу змішаному варіанту, коли центральна влада призначає керівний склад судових органів, а місцева влада – середні та нижні ланки.

Амністія та люстрація на непідконтрольних нині територіях

Опитані громадяни демонструють високий рівень лояльності до своїх співгромадян, що залишилися та працюють на непідконтрольній території. Переважна більшість українців (з 76% до 93%) та мешканців Донбасу (з 78% до 92%) скоріше або цілком згідні з тим, що людям на непідконтрольних територіях Донбасу, які працюють у сферах охорони здоров’я, комунальних послуг, освіти та соціального захисту як фахівцям середньої, так і нижньої ланки слід дозволити зберегти свої робочі місця у разі відновлення Україною контролю над цими територіями. Троє з чотирьох українців (74%) та аналогічна частка серед жителів Донбасу (75%) погоджуються, що лікарі та фахівці керівної ланки охорони здоров'я мають зберегти свої робочі місця.

Більше половини населення України (з 58% до 60%) та двоє з трьох жителів Донбасу (65%-66%) не заперечують проти того, щоб фахівці керівної ланки у сферах комунальних послуг, освіти та соціального захисту зберегли свої робочі місця.

Проте зовсім інше ставлення громадяни демонструють по відношенню до людей, що працюють в незаконних органах самопроголошеної влади: більшість українців (77% та 73%), а також дві третини жителів Донбасу (65% та 60%) не погоджуються з тим, що представникам незаконних органів управління окремими територіями Донбасу будь-якого рівня можна дозволити зберегти свої робочі місця у разі відновлення Україною контролю над цими територіями.

Допомога внутрішнім переселенцям та мешканцям непідконтрольних територій

Переважна більшість опитаних підтримують надання пільг для людей, що приїжджають з тимчасово окупованих територій на територію, що контролюється українським урядом. 82% респондентів з усієї Україні погоджуються, що потрібно надавати пільги дітям з непідконтрольних територій для вступу до вищих навчальних закладів на українській території.

Більшість респондентів підтримують надання пільг внутрішньо переміщеним особам. Таким чином, 85% населення загалом погоджуються, що діти внутрішньо переміщених осіб (переселенців) мають отримувати пільги для вступу до вищих навчальних закладів на підконтрольній українській владі території, 82% схвалюють дотації для внутрішньо переміщених осіб (переселенців), які створюють невеликі підприємства в приймаючій громаді.

Приблизно 67% опитаних по Україні цілковито або переважно схвалили б рішення почати співпрацювати з компанією, яка знаходиться на непідконтрольній території після закінчення конфлікту. Серед мешканців Донбасу на таку пропозицію погодились б 68% опитаних.

Більшість українців (85%) схвалили б надання права голосу на місцевих виборах у їхній приймаючий громаді внутрішньо переміщеним особам.

Обізнаність щодо державної політики по реінтеграції непідконтрольної території та відповідальних за це інституцій

Більше половини населення загалом (58%) та два з трьох жителів Донбасу (66%) чули про "Закон про реінтеграцію Донбасу" (Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2268-19), прийнятий взимку 2018 року.

Більше половини населення загалом (58%) та два з трьох жителів Донбасу (66%) чули про "Закон про реінтеграцію Донбасу", прийнятий взимку 2018 року. Тільки кожен п’ятий українець загалом (18%) та аналогічна частка населення Донбасу (19%) підтверджують, що вони мають достатньо інформації про цей закон, тоді як одна третина від загального населення (34%) та 41% серед жителів Донбасу потребують більше інформації. Кожен третій українець, а також кожен третій житель Донбасу (35% та 37% відповідно) скоріше або цілком схвалюють цей закон; навпаки, 10% населення в цілому і 16% жителів Донбасу виступають проти нього

(у доданій таблиці із загальними даними представлені відсотки серед тих, хто чув про цей закон та серед тих, хто чув про цей закон, та визначився з об'ємом необхідної їм інформації. Тут (у тексті) вказані проценти від загальної кількості опитаних).

Переважна більшість населення в цілому (74%) та мешканців Донбасу (75%) чули про Міністерство України з питань тимчасово окупованих територій і вимушених переселенців (МТОТ), хоча кожен третій українець (34%) та кожен третій житель Донбасу (39%) знають щось або багато про його діяльність. Основні напрямки діяльності МОТО, які відзначили респонденти, найчастіше включають інтеграцію внутрішньо переміщених осіб (переселенців) в інші регіони України, гуманітарну допомогу громадянам, які проживають на непідконтрольних територіях, а також комунікація і регулювання відносин з громадянами, які проживають на непідконтрольних територіях.

Кого з політичних сил та політиків важають реінтеграторами

Половина українців по всій країні (49%) і майже половина жителів Донбасу (41%) вважають, що Блок Петра Порошенко «Солідарність» підтримує реінтеграцію Донбасу; подібне сприйняття спостерігається для Радикальної партії Олега Ляшка (41% і 40% відповідно). ТОП-3 партій-прибічників реінтеграції також включають ВО "Батьківщина" серед населення загалом (46%), тоді як "Опозиційний блок" частіше серед жителів Донбасу (47%).

Понад половина населення по всій країні (59%), а також половина жителів Донбасу (52%) вважають, що Петро Порошенко як Президент підтримує реінтеграцію Донбасу; Прем'єр-міністр Володимир Гройсман також аналогічно сприймається по всій крайні та на Донбасі (57% проти 52% відповідно). У ТОП-3 прихильників реінтеграції спостерігається різниця; зокрема, половина населення загалом (52%) вважає, що Юлія Тимошенко підтримує реінтеграцію Донбасу, тоді як жителі Донбасу частіше називають Юрія Бойко (50%). Кожен четвертий українець (26%) та 39% серед жителів Донбасу відмічають, що не знають, хто такий міністр ТОТ та ВПЛ Вадим Черниш, тоді як населення значно краще обізнане про інших політиків та державних службовців (лише до 7% серед загального населення і до 11% на Донбасі повідомляють про незнання конкретного політика з опитування).

Джерела інформації про непідконтрольні території

Інформаційні джерела, які найчастіше використовуються для того, щоб дізнатися інформацію про непідконтрольні території, включають телебачення (відмітили 70% серед загального населення та 56% серед мешканців Донбасу, переважно українське телебачення) та Інтернет-сайти (35% та 38% відповідно, переважно українські Інтернет-сайти). Близько третини населення в цілому (31%), як правило, вважають українське телебачення найбільш надійним джерелом інформації, порівняно з майже 17% серед мешканців Донбасу, які поділяють цю думку (серед тих, кого цікавить інформація про непідконтрольні території).

Навпаки, 17% населення в цілому (серед тих, кого цікавить інформація про непідконтрольні території) вважають українське телебачення найбільш упередженим (порівняно з 18% серед мешканців Донбасу, які поділяють цю думку).

Російське телебачення вважають найбільш неупередженим джерелом меньше 1% опитаних як по всій території України так і на території контрольованих районів Донбасу.

Жителі Донбасу здебільшого отримують інформацію про непідконтрольні території від своїх друзів та родичів, які проживають на непідконтрольних територіях, у два рази частіше, ніж населення в цілому – 37% проти 18% відповідно. Більше того, 25% респондентів Донбасу вважають, що це джерело інформації є найбільш надійним (порівняно з 9% серед загального населення, що поділяють цю думку).

«Кальміуська група» — неформальне об’єднання українських аналітиків, мета якого — сприяння відновленню державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Кальміуську групу створили: Олександр Клюжев, Марія Золкіна, Олексій Мацука, Віталій Сизов, Олександр Дмітрієв.

Мотивація діяльності нашої групи чітка і прозора — ефективно і професійно сприяти відновленню територіальної цілісності країни. Назва коаліції походить від назви річки Кальміус, яка об’єднує вільні і тимчасово окуповані райони регіону та символізує собою надію громадян з двох боків лінії розмежування на встановлення миру шляхом припинення міждержавного конфлікту і відновлення єдності України, законності та правопорядку на територіях, постраждалих від збройного протистояння. Це дослідження було представлено ініціативою «Кальміуська група» в рамках проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI ІІ), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю «Кальміуської групи» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

З результатами першої хвилі дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, в День Незалежності України презентували концепцію нової Конституції.

Коментарі

Рекомендуємо прочитати

Озвучен список стран, не поддержавших резолюцию по Крыму

Резолюцию ООН об демилитаризации Крыма не поддержали 19 государств во главе с Россией....

Це може бути цікавим

Киевские школьники будут изучать основы робототехники

Киевские школьники будут изучать основы робототехники и кодирования....

загрузка...

Автоновости

Дивіться, що пишуть

В Киеве перекроют Владимирский спуск

В Киеве с 17 декабря частично перекроют Владимирский спуск....