Друга хвиля дослідження проводилась компанією GfK Ukraine на замовлення групи, метод опитування — телефонні інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування — з 3 по 19 травня 2018 року. Вибірка склала 1980 респондентів, з них 528 — з Донецької та Луганської областей (території, підконтрольні українському уряду). Зважені дані для населення України (1980 респондентів) відповідають розподілу населення за віком/статтю/типом населеного пункту і макрорегіонами згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2017 р; при зважуванні додатково враховано розподіл населення Донецької та Луганської областей за віком/статтю/типом населеного пункту. Для зручності у таблицях представлено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів. Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%. Дослідження проводилось в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.
Абсолютна більшість опитаних підтримує збереження зв’язків із мешканцями непідконтрольної території. На думку респондентів з усієї Україні, економічна блокада зі збереженням гуманітарних відносин (пересування людей, виплата пенсій, водопостачання та енергопостачання) є найбільш доречним форматом гуманітарних та торговельних відносин між Україною та тимчасово окупованими територіями (51% населення в цілому і 49% жителів Донбасу вважають це дещо або абсолютно доречним). Навпаки, найменш бажаними є відсутність торгівлі, можливостей для надання послуг, здійснення платежів та контактів (включно з пересуванням людей) - 35% населення загалом і 30% жителів Донбасу сприймає це доречним.
Відчутна підтримка є у ідеї торгівлі тільки основними товарами (постачання продуктів харчування та товарів щоденного вжитку з підконтрольної частини України) - її підтримує 59% опитаних. Дозвіл на торгівлю і гуманітарні відносини у максимальному обсязі підтримує майже 42% опитаних.
Більше половини загальної чисельності населення України (57%) та дві третини жителів Донбасу (69%) вважають, що органи місцевої влади на нині непідконтрольних територіях Донбасу має обрати місцеве населення після початку процесу реінтеграції; однак, 34% населення і 20% жителів Донбасу погодились щоб центральна влада призначила органи місцевої влади на на територіях Донбасу, які зараз є тимчасово окупованими.
Що стосується формування муніципальної міліції на непідконтрольних територіях Донбасу після відновлення контролю над цими територіями, лише 14% серед усіх українців та 27% жителів Донбасу дозволили б місцевій владі сформувати місцеву поліцію. Навпаки, близько половини населення України (49%) вважають, що муніципальна поліція на нині непідконтрольних окупованих територіях повинна бути призначена центральною владою, як вона організована по всій Україні. Респонденти Донбасу висловлюють меншу підтримку такого підходу (33%). Ще 32% населення в цілому і 34% жителів Донбасу погодились щоб місцеві органи влади ухвалювали рішення щодо призначення середньої і нижньої ланки, а керівний склад був призначений Києвом.
Подібна думка висловлювалась стосовно формування судових органів: лише 13% населення в цілому та 25% жителів Донбасу дозволили б місцевим органам влади призначити судові органи. Навпаки, близько половини загального населення (54%) та 40% жителів Донбасу вважають за краще щоб їх сформувала центральна влада. 27% серед усіх мешканців та 29% жителів Донбасу віддають перевагу змішаному варіанту, коли центральна влада призначає керівний склад судових органів, а місцева влада – середні та нижні ланки.
Опитані громадяни демонструють високий рівень лояльності до своїх співгромадян, що залишилися та працюють на непідконтрольній території. Переважна більшість українців (з 76% до 93%) та мешканців Донбасу (з 78% до 92%) скоріше або цілком згідні з тим, що людям на непідконтрольних територіях Донбасу, які працюють у сферах охорони здоров’я, комунальних послуг, освіти та соціального захисту як фахівцям середньої, так і нижньої ланки слід дозволити зберегти свої робочі місця у разі відновлення Україною контролю над цими територіями. Троє з чотирьох українців (74%) та аналогічна частка серед жителів Донбасу (75%) погоджуються, що лікарі та фахівці керівної ланки охорони здоров'я мають зберегти свої робочі місця.
Більше половини населення України (з 58% до 60%) та двоє з трьох жителів Донбасу (65%-66%) не заперечують проти того, щоб фахівці керівної ланки у сферах комунальних послуг, освіти та соціального захисту зберегли свої робочі місця.
Проте зовсім інше ставлення громадяни демонструють по відношенню до людей, що працюють в незаконних органах самопроголошеної влади: більшість українців (77% та 73%), а також дві третини жителів Донбасу (65% та 60%) не погоджуються з тим, що представникам незаконних органів управління окремими територіями Донбасу будь-якого рівня можна дозволити зберегти свої робочі місця у разі відновлення Україною контролю над цими територіями.
Переважна більшість опитаних підтримують надання пільг для людей, що приїжджають з тимчасово окупованих територій на територію, що контролюється українським урядом. 82% респондентів з усієї Україні погоджуються, що потрібно надавати пільги дітям з непідконтрольних територій для вступу до вищих навчальних закладів на українській території.
Більшість респондентів підтримують надання пільг внутрішньо переміщеним особам. Таким чином, 85% населення загалом погоджуються, що діти внутрішньо переміщених осіб (переселенців) мають отримувати пільги для вступу до вищих навчальних закладів на підконтрольній українській владі території, 82% схвалюють дотації для внутрішньо переміщених осіб (переселенців), які створюють невеликі підприємства в приймаючій громаді.
Приблизно 67% опитаних по Україні цілковито або переважно схвалили б рішення почати співпрацювати з компанією, яка знаходиться на непідконтрольній території після закінчення конфлікту. Серед мешканців Донбасу на таку пропозицію погодились б 68% опитаних.
Більшість українців (85%) схвалили б надання права голосу на місцевих виборах у їхній приймаючий громаді внутрішньо переміщеним особам.
Більше половини населення загалом (58%) та два з трьох жителів Донбасу (66%) чули про "Закон про реінтеграцію Донбасу" (Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2268-19), прийнятий взимку 2018 року.
Більше половини населення загалом (58%) та два з трьох жителів Донбасу (66%) чули про "Закон про реінтеграцію Донбасу", прийнятий взимку 2018 року. Тільки кожен п’ятий українець загалом (18%) та аналогічна частка населення Донбасу (19%) підтверджують, що вони мають достатньо інформації про цей закон, тоді як одна третина від загального населення (34%) та 41% серед жителів Донбасу потребують більше інформації. Кожен третій українець, а також кожен третій житель Донбасу (35% та 37% відповідно) скоріше або цілком схвалюють цей закон; навпаки, 10% населення в цілому і 16% жителів Донбасу виступають проти нього
(у доданій таблиці із загальними даними представлені відсотки серед тих, хто чув про цей закон та серед тих, хто чув про цей закон, та визначився з об'ємом необхідної їм інформації. Тут (у тексті) вказані проценти від загальної кількості опитаних).
Переважна більшість населення в цілому (74%) та мешканців Донбасу (75%) чули про Міністерство України з питань тимчасово окупованих територій і вимушених переселенців (МТОТ), хоча кожен третій українець (34%) та кожен третій житель Донбасу (39%) знають щось або багато про його діяльність. Основні напрямки діяльності МОТО, які відзначили респонденти, найчастіше включають інтеграцію внутрішньо переміщених осіб (переселенців) в інші регіони України, гуманітарну допомогу громадянам, які проживають на непідконтрольних територіях, а також комунікація і регулювання відносин з громадянами, які проживають на непідконтрольних територіях.
Половина українців по всій країні (49%) і майже половина жителів Донбасу (41%) вважають, що Блок Петра Порошенко «Солідарність» підтримує реінтеграцію Донбасу; подібне сприйняття спостерігається для Радикальної партії Олега Ляшка (41% і 40% відповідно). ТОП-3 партій-прибічників реінтеграції також включають ВО "Батьківщина" серед населення загалом (46%), тоді як "Опозиційний блок" частіше серед жителів Донбасу (47%).
Понад половина населення по всій країні (59%), а також половина жителів Донбасу (52%) вважають, що Петро Порошенко як Президент підтримує реінтеграцію Донбасу; Прем'єр-міністр Володимир Гройсман також аналогічно сприймається по всій крайні та на Донбасі (57% проти 52% відповідно). У ТОП-3 прихильників реінтеграції спостерігається різниця; зокрема, половина населення загалом (52%) вважає, що Юлія Тимошенко підтримує реінтеграцію Донбасу, тоді як жителі Донбасу частіше називають Юрія Бойко (50%). Кожен четвертий українець (26%) та 39% серед жителів Донбасу відмічають, що не знають, хто такий міністр ТОТ та ВПЛ Вадим Черниш, тоді як населення значно краще обізнане про інших політиків та державних службовців (лише до 7% серед загального населення і до 11% на Донбасі повідомляють про незнання конкретного політика з опитування).
Інформаційні джерела, які найчастіше використовуються для того, щоб дізнатися інформацію про непідконтрольні території, включають телебачення (відмітили 70% серед загального населення та 56% серед мешканців Донбасу, переважно українське телебачення) та Інтернет-сайти (35% та 38% відповідно, переважно українські Інтернет-сайти). Близько третини населення в цілому (31%), як правило, вважають українське телебачення найбільш надійним джерелом інформації, порівняно з майже 17% серед мешканців Донбасу, які поділяють цю думку (серед тих, кого цікавить інформація про непідконтрольні території).
Навпаки, 17% населення в цілому (серед тих, кого цікавить інформація про непідконтрольні території) вважають українське телебачення найбільш упередженим (порівняно з 18% серед мешканців Донбасу, які поділяють цю думку).
Російське телебачення вважають найбільш неупередженим джерелом меньше 1% опитаних як по всій території України так і на території контрольованих районів Донбасу.
Жителі Донбасу здебільшого отримують інформацію про непідконтрольні території від своїх друзів та родичів, які проживають на непідконтрольних територіях, у два рази частіше, ніж населення в цілому – 37% проти 18% відповідно. Більше того, 25% респондентів Донбасу вважають, що це джерело інформації є найбільш надійним (порівняно з 9% серед загального населення, що поділяють цю думку).
«Кальміуська група» — неформальне об’єднання українських аналітиків, мета якого — сприяння відновленню державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
Кальміуську групу створили: Олександр Клюжев, Марія Золкіна, Олексій Мацука, Віталій Сизов, Олександр Дмітрієв.
Мотивація діяльності нашої групи чітка і прозора — ефективно і професійно сприяти відновленню територіальної цілісності країни. Назва коаліції походить від назви річки Кальміус, яка об’єднує вільні і тимчасово окуповані райони регіону та символізує собою надію громадян з двох боків лінії розмежування на встановлення миру шляхом припинення міждержавного конфлікту і відновлення єдності України, законності та правопорядку на територіях, постраждалих від збройного протистояння. Це дослідження було представлено ініціативою «Кальміуська група» в рамках проекту «Зміцнення громадської довіри» (UCBI ІІ), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю «Кальміуської групи» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
З результатами першої хвилі дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Комментарии