Зеленський підписав закон про фінансування вищої освіти: що зміниться для студентів

Документ передбачає, що держава поступово переходить від фінансування виключно навчальних закладів до принципу «гроші йдуть за студентом» — гранти стають повноцінним механізмом оплати навчання, поряд із бюджетними місцями. Про це пише «Судово-юридична газета».

Як раніше повідомляло видання, студентів цивільних спеціальностей, які навчатимуться за рахунок коштів державного бюджету, не зобов’язуватимуть відпрацьовувати перше робоче місце після закінчення університету. Відповідну норму виключили з доопрацьованої до другого читання версії законопроекту №10399 після широкого громадського обговорення.

Згідно з оновленим текстом документа, обов’язковий контракт на перше робоче місце не поширюватиметься на студентів цивільних спеціальностей. Вимога щодо подальшого працевлаштування залишиться лише для тих, хто з самого початку навчання обирає спеціальності, пов’язані з військовою службою або роботою в інших структурах сектору безпеки та оборони.

У Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій зазначили, що студенти, які здобуватимуть освіту за рахунок бюджетних коштів за цивільними напрямками, не матимуть зобов’язань щодо відпрацювання або укладення контрактів з державою після випуску. Такий самий підхід планується застосовувати й до грантового фінансування — воно також не передбачатиме обов’язкового працевлаштування.

Початкова редакція законопроекту, яку парламент ухвалив у першому читанні, передбачала інший механізм. Зокрема, після закінчення другого курсу студент, який навчався за державний рахунок, мав укласти контракт на перше робоче місце, запропоноване державою, а після отримання диплома певний період працювати за фахом. У разі відмови від такого працевлаштування передбачалося, що він повинен буде самостійно компенсувати вартість свого навчання.

Ідею запровадження обов’язкового відпрацювання пояснювали кадровим дефіцитом у низці важливих сфер. Зокрема, у сфері освіти, де держава щорічно фінансує підготовку близько 10 тисяч майбутніх педагогів, проте працювати в школах приходять лише близько 2 тисяч випускників.

Передбачалося, що держава інвестує кошти у підготовку фахівця, а випускник після завершення навчання певний час працюватиме за отриманою спеціальністю. Після виконання цієї умови людина могла б самостійно визначати подальший професійний шлях.

Однак під час обговорення ця ініціатива викликала значний суспільний резонанс. Серед основних зауважень були можливі ознаки примусової праці, питання відповідності Конституції України, а також занепокоєння рівнем оплати праці на першому робочому місці.

У профільному комітеті пояснили, що саме ця суперечлива норма могла поставити під загрозу ухвалення всього законопроекту. Тому було вирішено відмовитися від відповідної вимоги та зосередитися на впровадженні базової моделі реформи вищої освіти, яка передбачає прогнозування потреб ринку праці, нову систему державного замовлення та механізм грантового фінансування.

Також там наголосили, що законопроект № 10399 пропонує змінити сам принцип державної підтримки вищої освіти. Державне замовлення має стати справжнім замовленням держави відповідно до її потреб, а не механізмом, за якого заклади вищої освіти самостійно визначають кількість та спеціальності фахівців, яких готують за бюджетні кошти.

Крім того, нова модель стосується не лише грантів, а й державного замовлення, бюджетних місць, прогнозування потреб ринку праці та інших механізмів фінансування вищої освіти. До цього процесу планується активно залучати роботодавців, бізнес-асоціації та галузевих експертів, які зможуть оцінювати, яких саме фахівців потребуватиме економіка через п’ять, сім або десять років.

Законопроект № 10399 пропонує чітко розділити три інструменти державної підтримки освіти.

Першим інструментом залишиться державне замовлення. Воно застосовуватиметься насамперед у тих сферах, де держава формує власний кадровий резерв. Йдеться, зокрема, про військові навчальні заклади, систему МВС, СБУ, розвідувальні органи та інші структури з особливими умовами навчання. Студенти таких закладів укладають відповідні контракти і після завершення навчання працюють у певних державних органах.

Другим інструментом стануть бюджетні місця для цивільних спеціальностей. Держава оплачуватиме навчання абітурієнтів, які продемонстрували найкращі результати. При цьому після випуску вони не матимуть обов’язку відпрацьовувати отриману освіту. Такий механізм, як зазначають у комітеті, дозволить підтримувати талановитих студентів і водночас збільшувати кількість бюджетних місць за спеціальностями, які найбільше потрібні країні.

Третім інструментом стане система грантів. У цьому випадку студент навчатиметься за контрактом, однак держава зможе повністю або частково компенсувати вартість освіти. Окремі гранти передбачені для соціально вразливих категорій населення, учасників бойових дій, дітей загиблих захисників України, постраждалих учасників Революції Гідності, дітей-сиріт та інших осіб, які потребують державної підтримки.

Таким чином, кожен механізм фінансування матиме своє призначення: державне замовлення збережеться для підготовки кадрів, необхідних державі, бюджетні місця — для найкращих абітурієнтів на цивільні спеціальності, а гранти — для розширення доступу до вищої освіти та підтримки різних категорій студентів.

Підписуйтесь на наш канал на Youtube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або в Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!