Зараз не час для переговорів із Росією: У Євросоюзі немає єдності з цього приводу


Частина столиць Євросоюзу попереджає, що діалог із Москвою може послабити тиск на Кремль.
Питання про те, чи повинен Європейський Союз почати прямі переговори з Росією щодо закінчення війни в Україні, залишається однією з головних спірних тем між державами-членами, пише Євроньюс.
Естонія попереджає, що такий сценарій може змінити роль ЄС і звести її до функції "нейтрального посередника", що на практиці означало б тиск на користь поступок Москві та послаблення санкцій.
Досі в переговорних процесах домінували Сполучені Штати, які паралельно скоротили частину фінансової та військової підтримки України, а також пом'якшили окремі санкції щодо російської нафти.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що Європа не повинна приймати роль посередника, нав'язувану Москвою.
Ми знаємо, що Росія відчайдушно намагається втягнути Європу в переговори, тому що Путіну потрібен час, а його мета - поставити Європу в нейтральну роль посередника, - сказав він у Брюсселі.
Він додав, що ЄС не є нейтральною стороною.
Ми не посередники. Ми підтримуємо Україну і говоримо не тільки про частину території України, а й про європейську архітектуру безпеки, - наголосив політик.
На його думку, пріоритетом має залишатися тиск на Росію, а не швидке відкриття нових дипломатичних каналів.
Замість того, щоб іти і розмовляти з Путіним, який не хоче нічого обговорювати, а тільки висуває нові вимоги, ми повинні зосередитися на посиленні тиску на Росію. Зараз не слушний момент, щоб поспішати з будь-якими переговорами, - підкреслив він.
Цахкна також звернув увагу на відсутність готовності Кремля до припинення вогню і продовження атак на українські міста.
На вихідних Росія провела масований обстріл дронами і ракетами, завдавши ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі України.
Ми повинні зберігати стратегічне терпіння і посилювати тиск на Росію, щоб Путін врешті-решт розпочав справжні переговори, - додав він.
Дискусія в Європейському союзі зараз стосується того, чи слід зберігати політику ізоляції Росії або почати прямі переговори.
Естонія та частина країн регіону застерігають проти надто швидкого повороту в бік діалогу.
Президент України Володимир Зеленський закликав країни ЄС до більшої єдності та спільного представництва в можливих переговорах із Москвою. Як він наголосив, Євросоюз має говорити одним голосом.
Частина країн, включно з Францією, Італією, Австрією та Бельгією, виступає за призначення спеціального представника для контактів із Росією.
Інші держави, включно з Німеччиною, Польщею, а також країнами Балтії та Північної Європи, залишаються скептичними і вказують на необхідність подальшого санкційного тиску.
Серед можливих кандидатів на роль спецпредставника називають відомих європейських політиків, включно з Александром Стуббом, Антоніу Кошту, Маріо Драгі та Ангелою Меркель.
Наразі немає сенсу обговорювати, хто представлятиме Європу, тому що це, ймовірно, ще більше її розділить, - вважає Цахкна.
Схожу позицію висловила міністр закордонних справ Румунії Оана Цою.
Перш ніж ми почнемо говорити про кандидатів чи спецпредставників, ми маємо насамперед забезпечити узгодженість наших дій щодо посилення санкційного тиску і, де це можливо, координувати ці санкції зі Сполученими Штатами, - сказала вона.
Настільки ж обережною залишається Європейська Комісія. Відомство визнає, що умови для переговорів із Росією все ще не виконані.
Ми абсолютно не бачимо жодних сигналів з боку президента Путіна про те, що він справді хоче миру, - заявила представник Європейської комісії Паула Пінью.
На її думку, про спецпредставників варто говорити тоді, коли прийде час і коли ми побачимо з боку Росії реальну, дійсно реальну готовність до миру.
Це питання обговорюватиметься під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі.
Засіданням керуватиме високий представник ЄС Кая Каллас, яка послідовно виступає проти передчасного діалогу з Москвою.
Росія на чолі з Володимиром Путіним вимагає, зокрема, визнання анексії Донбасу та визнання окупованих територій російськими.
Для Києва це залишається неприйнятною умовою і однією з головних перешкод на шляху можливого мирного процесу.
- У НАТО обговорюють новий пакет допомоги Україні на 70 млрд євро - Politico
- У Кремлі назвали нову умову завершення війни: вона стосується "захисту російськомовного населення"
- Олег Тягнибок отримав поранення на фронті
- Генерал НАТО розповів про сценарії війни в Європі
- У Конгресі США ухвалили законопроєкт про допомогу Україні всупереч позиції Трампа. Що з цього випливає
- "Коли Росія втомлюється, відбуваються зміни": що Зеленський написав у листі Путіну

Журналістка, публіцистка, експертка з європейської інтеграції та українсько-польського діалогу. Авторка декількох польських медіа, серед яких тижневик Polityka, онлайн-видання Oko.press та інші













